Біблія і Шевченко

"Катерина"

"Ісайя.Глава 35"

"До Основ'яненка"

"Сон"

класицизм

романтизм

модернізм

сентименталізм

Її виганяють з дому.

Мусить приховувати почуття до рідного сина.

Накладає на себе руки.

Невдало вийшла заміж.

Уславлення сили дружби між жінками зі схожими долями

Сенс життя в любові до людей, у відстоюванні правди

Історія самопожертви жінки-матері

Уславлення невмирущої любові і жертовності жінки-матері

героїко-фантастична поема

ліро-драматична поема

соціально-побутова поема

історична поема

Розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.

Розповідь поета про власну життєву долю, яка була щасливою.

Розповідь поета про власну життєву долю, яка була несправедлива до нього.

Катерина

Наймичка

Сон

українці завжди жили надією на світле майбутнє

автор разом із долею зневажають панщину

між письменником і його друзями ніколи не було брехні

ліричний герой був чесний зі своєю долею, а вона – із ним

панщину скасували після селянських реформ 1860-х рр.

сестри Т. Шевченка Ярина і Катерина та їхні родини були закріпаченими

Павло Енгельгардт побачив, що Шевченко – талановитий художник, і відпустив його

Т. Шевченко отримав відпускну з кріпацтва 1838 р.

"Борітеся - поборете!

Вам Бог помогає"

“В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля”;

“Нема на світі України, Немає другого Дніпра”;

“І чужому навчайтесь, Й свого не цурайтесь”;

"І вийшла ти за царину,

З хреста ніби знята"

"А тебе покине

Калікою на розпутті,

Щоб собак дражнила.."

"Тепер їй любо, любо жити"

"У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим"

"...А тебе покине

Калікою на розпутті,

Щоб собак дражнила,

Та ще й вилає. За те, бач,

Що на світ родила"

"... і розкажеш

Дитині правдиво

Про панича лукавого..."

"...що так тяжко

Дитину любила"

" Де ділась

Краса твоя тая,

Що всі люде дивувались?

Пропала, немає!"

морального каліки

безталанної сироти

поводиря

успішної людини

"Села

Минаєш, плачучи, вночі.

І полем-степом ідучи,

Свого ти сина закриваєш"

"Де ділась

Краса твоя тая,

Що всі люде дивувались?

Пропала, немає!"

"Бо й пташка іноді пізнає

І защебече: — Он байстря

Несе покритка на базар"

"І вийшла ти за царину,

З хреста ніби знята"

до України

до матері-кріпачки

до покритки

до нещасливої у шлюбі жінки

"У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим"

"Буває, іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся..."

"І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої,

Що в мир наш Бога принесла…"

"В холодній молишся оселі

За їх, за діточок"

"І дивиться на його,

І молиться за його богу,

І йде на улицю гулять

Гордіше самої цариці"

"В холодній молишся оселі

За їх, за діточок"

"А воно таке маленьке,

Воно ще й не лазить.

І коли-то воно буде

Гратись і промовить

Слово "мамо"

"У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим"

"Потроху діти виростають,

І виросли, і розійшлись

На заробітки, в москалі."

"...Вона серед ночі встає..."

"...Наготи

Старої нічим одягти

І витопить зимою хату."

"Старці тебе цураються,

Мов тії прокази."

"...і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї матері святої..."

"Тепер їй любо, любо жити"

"Вона серед ночі встає,

І стереже добро своє,

І дожидає того світу,

Щоб знов на його надивитись,

Наговоритись. — Це моє!"

"...Наготи

Старої нічим одягти

І витопить зимою хату.

А ти нездужаєш і встати,

Щоб хоч огонь той розвести."

Берегині

України

Богородиці

матері-землі