Білий кінь Шептало

людей

колгосп

табун

працю

якийсь сірий, завжди похнюплений, з великими, також сірими і смутними очима

світлий, але завжди засмучений чоловік

якийсь землисто-сірий, з брудними, корявими ручиськами

якийсь землисто-сірий, з великими, червоними ручиськами

крутити привід і їздити до міста 

орати цілими днями поле

тягти важкий віз, наповнений зеленою травою чи сіном 

заїжджати на ферму, бо його дратували покірні корови і дурнуваті, слухняні вівці

своєї білої масті 

довгої гнучкої шиї, що видавала його благородне походження

становища робочої худобини 

що був фізично слабшим від інших коней

ударив його батогом 

не дав вдосталь напитися води

трава, яку він дав коням на вечерю, була з колючими будяками

не дав йому відпочити і в неділю

в екіпажі багатого шляхтича 

в заможного господаря

на цукровому заводі 

у цирку

він втік від конюха і опинився наодинці з природою 

Степанові діти лоскотали його за вухом і пригощали цукерками

був ще дитиною і бігав з мамою по запашних травах

міг спокійно вмоститись в кутку конюшні на свіже сіно і відпочити від роботи

оповідання

повість

новела

притча

дійсність і мрія

людина і природа

свобода і неволя

особистість і натовп

батьки і діти

іронічний 

комедійний

трагічний

алегоричний

людину, яка хоче бути вільною, не хоче бути «як усі»

людину, яка не хоче працювати задарма

людину, яка хоче жити в гармонії з природою 

людину, яка душевну красу цінує більше, ніж матеріальні блага

рухом поїзда

гуркотом на небі 

звуком дятла

музичним тактом