білий кінь шептало

самотність

пихатість Степана

бригадне дворище

табун, гурт

у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзями

він не любив бути в загорожі

у нього особливі стосунки з конюхом

на пасовиську волів бути на самоті

становища робочої худобини

бути осторонь від інших коней

зневаги конюха

прикидатися покірним

 бездіяльність

обмеженість

безхарактерність

надзвичайну покірність

глузування з нього інших коней і хлопчика

безглуздого кружляння в приводі

відрази після водопою

тремтливої ілюзії волі та влади

нарешті знайшов спільну мову з табуном

він може більше відпочивати

його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхом

Степан усе частіше направляє його до міста

гордих білих коней

недосяжну волю

покірність і слухняність

любов до життя

Степкові

підпаскові

Шепталові

завфермою

власного походження

своєї худої статури

невміння тягати плуга

упряжі

ледачим зіллям

хитрим стрибунцем 

лиходієм

старою клячею

перевозити гній

катати дітей 

їздити до міста

орати поле

вони не перебувають у гурті

 їх не битимуть батогами

 не матимуть корита з травою

 ті не підлягатимуть обліку