Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі» (переклад Ольги Кривинюк) ІІ строфа.

опівночі

за чверть на першу

о першій годині

від нього йшло світло

бо так прийнято в приміщенні 

щоб надягти його на Скруджа для подорожі

витвір мистецтва

витвір людей, які люблять Різдво

витвір людей, які не бачать у Різдві свята

міцно тримав його

доторкнувся до серця Скруджа

дав Скруджу крила

тіні тих людей, що колись були

людей, що жили у цьому селі

людей, що колись жили у селі

зовсім запущеним, з запліснявілими стінами

великий, з вузькими вікнами

похмурий, з безліччю маленьких кімнат

пожалкував за своїми друзями

пожалів хлопчика-колядника

став жалкувати за минулими днями

молодша сестра

старша сестра

двоюрідна сестра

вона вибрала іншого

Скрудж вмовляв її почекати, доки заробить грошей, а вона не погоджувалася

його почуття пожерло бажання наживати гроші

його сестри

його дівчини

його племінника

Фанні

Белла

Марія

«Лиши мене і не приходь до мене більше»

«Щоб я тебе більше не бачив»

«Полиш мене, я хочу побути сам»