Частка

надає  реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;

вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

похідні  й непохідні;

сурядні й підрядні;

модальні, словотворчі, формотворчі.

нехай;

навіть;

би (б).

дійсного способу дієслова;

умовного способу дієслова;

наказового способу.

В долині – луки, трава по пояс.

Було у нього щось тривожне.

Час – не наша власність.

б, ані, і, в, на;

чи, не, хай, мовляв, з-понад:

хіба, невже, лишень, справді, чи.

Частка – службова частина мови;

Частка виконує синтаксичну роль; 

Частка може входити до складу слова.

Ні, там, і, а;

На, між, але, коли;

Ось, не, би, нехай ;

Чи, та, над, не.

Хай, нехай, б, би;

Ні, не, будь, аби;

Таки, то, от, бо, но;

Мов, отож, же, навіть.

Ну що, здавалося б, буде поганого?

Нехай іде та добре попрацює!

Знайшовсь - таки сирота убогий.

Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці.

префіксів;

суфіксів;

префіксів та суфіксів.

найвищий ступінь порівняння прикметників;

найвищий ступінь порівняння прислівників;

найвищий ступінь порівняння прикметників та прислівників. 

Правда таки переможе.

Пішов би я в Україну.

Я буду крізь сльози сміятись.

Дякую тобі за листа.

Хоч хвилиночку зачекай на мене.

Пам’ятаю, як уперше пішов до школи.

частка

прийменник

сполучник

вигук

Розум за гроші не купиш.

Лунають лише пісні солов’їні.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета чистотою.