частка вигук

Прийменник, займенник, частка

 Прийменник, сполучник, частка

Прислівник,прийменник, сполучник

Прикметник, частка, вигук

 з метою, з-над, наприкінці, з-перед

 з-поміж, у зв’язку з, підчас, з-поза

у продовж, з-під, упоперек, поперед

по-під, за винятком, поруч, із-за

Знаходиться там

Казна-який продукт

Поміж дерев

Такий концерт

Із-за

З-поміж

За для

Посеред

 Із -за

Над

Між

Під

Лунає навкруг пісня сили й краси.

У козачому таборі, навкруг фортеці,копали шанці.

Верба товста, та всередині - пуста.

Проблиски світла спочатку були бліді й тихі.

 (з)над,(по)над,(по)між,(по)серед

(на)прикінці,(в)наслідок,(на)зустріч,(по)біля

 (з)під,(за)для,(уві)сні (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

Під/час бою враженння Остапа поступово змінювались

Три явори з/попід грому похилились низько

По/серед ярмарку народ тече, як в берегах річка

Пробираючись по/між кущами, Петро не тямився від страху

Сполучник – це самостійна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення.

Сполучники не бувають членами речення.

Сполучник виражає залежність одного слова від іншого.

Сполучники бувають членами речення, мають лексичне значення.

Не/начеб/то, ад/же, а/би, не/наче, ані/ж.

Через/що, тому/що, не/мов/би, не/хай, коли/б.

Як/що, в/міру/того/як, про/те, не/мов, що/б.

Щой/но, за/те, тим/що, мовби/то, та/й

до(побачення), на(добраніч)

 (будь)ласка, ой(ой), гав(гав)

отож(то)(й)є, де(ж)пак, цитьте

ба(бах), бу(у), ку(ку)

 Ай/ай/ай! Ку/ку! Їй/Богу! 

 Ха/ха/ха! Го/ді! Ов/ва!

Їй/бо! А/гов! Ге/й!  

Їй/право! Ть/ох! Ну/ну!