Числівник

самостійна частина мови, що називає предмет

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

самостійна частина мови, яка означає число, кількість або порядок предметів при лічбі

самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, або кількість, але не називає їх

якісні, відносні й присвійні

прості й складні

кількісні й порядкові

прості, складні й складені

якісні, відносні й присвійні

кількісні й порядкові

тисяча, подвоїти, вісім

півтори, двоповерховий, шість

сьомий, дванадцять, тисяча

шістнадцять, перший, трійка

тисяча, один, сто

мільярд, сімсот, дев'ять

десятеро, шістнадцять, два

сімдесят, триста, кількасот

тисяча, вісімдесят, сімдесятий

шістдесят, двісті, одинадцять

сто, сімсот, одинадцятеро

одна друга, мільярд, триста

Один із сошкою, а семеро з ложкою.

Тримати за сімома замками.

Працювати до сьомого поту.

Наговорив сім мішків гречаної вовни.

Це було вже не вперше.

Сьогодні він отримав одиницю.

Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.

Назавтра треба було вивчити п'ять предметів.

сімнадцять

сімдесят

сьомий

сімдесят шість

Два

Двійка

Вдвох

Двоє

Другий

Двоїтися

Триста, п'ятнадцять, двадцятеро, мільйон

Три, двадцятка, по-другому, обидва

Трійка, двісті, удруге, другий

Тричі, трьохсотріччя, шестеро, дві цілі і чотири десяті

А) Котрий?

Б) Чий?

В) Який?

Д) Скільки?