Числівник: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди кількісних числівників. Відмінювання кількісних числівників, що означають цілі числа.

самостійна частина мови , що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі

службова частина мови, що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі

самостійна частина мовия. що вказує на ознаки предмета

самостійна частина мови, що називає предмет

за числами, родами та відмінками

за відмінками

за родами та числами

тільки за числами

можуть бути різними членами речення

лише додатком

лише означенням

лише обставиною та присудком

простий

складний

складений

трьох до тридцяти

від двох до двадцяти та від числівника тридцять

від п'яти до сорока

від двох до п'ятдесяти

а

і

й

але

двом, трьом

двома, трьома

два, три

двох, трьох

від п'яти до двадцяти, тридцять, кільканадцять

від семи до десяти, тридцять, багато

від п'яти до дванадцяти , тридцять

кільканадцять, тридцять, чотири, п'ять,

Н.в, Р.в

Р.в, Д.в, Ор.в, М.в

Н.в та Зн.в

О.р, Зн.в, Р.в.

перше і друге слово

останнє слово

перше слово

кожне слово окремо

п'ятидесяти

семидесятьом

п'ятдесятьох

п'ятидесятьома

двомстам

двомастами

двохсот

двісті