Прочитайте текст. 5 клас Читання мовчки ПЕТРО ПРОКОПОВИЧ
Навіть якщо ви ніколи-ніколи не бачили справжньої пасіки — бджолиного містечка з вуликів, то точно хоч раз ласували медом. А як не їли меду, то точно бачили бджолу. Наша історія про пасічника — людину, яка доглядає за бджолами, і трішечки про самих бджіл.
У 1775 році відбулися різні за масштабом, але доленосні для України події.
Катерина II, очільниця Російської імперії, дала наказ повністю знищити козацьку твердиню — Запорозьку Січ. У селі на Чернігівщині в родині священника Івана Прокоповича народився син Петро.
Петро закінчив престижну Києво-Могилянську академію, а після навчання служив військовим. Проте військова служба була Петру не до душі, і він звільнився. Батьки були дуже засмучені таким вчинком сина і вирішили в покарання позбавити його будь-якого спадку. Одного разу він відвідував брата і побачив його пасіку. Організоване життя бджіл так захопило чоловіка, що до 1808 року він і сам мав... 580 вуликів!
За 9 років пан Петро був господарем вже 3000 бджолиних родин. Він доглядав за бджолами не просто заради отримання меду й торгівлі ним, а й для полегшення своєї роботи. Нові ідеї він ретельно записував. Так виникла думка про створення вулика-конструктора, що розкривався, а з нього легко виймалися рамки з медом. Раніше такого ніхто не робив. Вулики часто були суцільні, видовбані з колод, і бджіл, аби забрати мед, виганяли звідти їдким димом. Новий рамковий вулик дозволив зберегти бджолам життя, забирати мед у зручний час.
Мед у Прокоповича був смачним: пасічник потурбувався, щоб навколо бджолиних будиночків посіяли такі любі бджолам медоносні квіти. Прокопович відправляв рамки з медом аж до Києва та Петербурга. Нарешті улюблена справа стала приносити й гроші — близько 20 тисяч карбованців щорічного прибутку (на ті часи величезні гроші!).
Пан Петро вирішив, що його відкриттями у бджільництві треба ділитися з усіма охочими. Він почав писати наукові статті, заснував першу в Російській імперії школу пасічників. 700 кваліфікованих випускників дала вона за 53 роки роботи!
У 1843 році школу Прокоповича відвідав Тарас Шевченко. Під час перебування тут він намалював начерк картини «На пасіці».
У 1850 році Петро Прокопович помер, але справу підхопив його син Степан, і медоносне господарство проіснувало ще 29 років. По смерті Степана все занепало, а рукописи бджолярів зникли. Та, на щастя, технології збирання меду пішли світом. До речі, мед, який був смачним, теж було зібрано з рамкових вуликів, винайдених Петром Прокоповичем (376 слів)
Використана література:
Поліщук Оксана. Українські науковці та винахідники. Розповіді для дітей. - Х.: ВГ “Основа”, 2026.-79
Яка подія відбулася в Україні у 1775 році?
- Заснування першої школи пасічників.
- Відкриття Києво-Могилянської академії.
- Знищення Запорозької Січі.
- Відвідування пасіки Тарасом Шевченком.
