Читаю і розповідаю. " Хліб і золото" ( українська народна казка)

Побігла з пекарні стежиною.

Схопилася і покотилася дорогою.

Лежала у пекарні на столі

У нас і калачів досить

Ми такого хліба не їмо.

Котись собі далі.

У центрі села.

Недалеко від панського будинку.

На краю села

Вхопили в обійми

Радо занесли до хати

Ніхто не захотів їсти

Почали краяти ножем

Його теж з'їли

З нього став сухарик

Виросла хлібина

- У нас тепер є що їсти. Нам тебе не треба.

- Нам не треба золота. Котись собі далі.

- Ото добре. Нам треба золото.

Діти стали ще краще вчитися в школі.

Діти стали погано вчитися в школі.

Земля перестала родити.

Худоба перестала множитися

Слуга, що не робив, усе було погано.

Не стало в пана хліба.

Пан міг купити собі все.

Половину хлібини

Четвертину хлібини.

Третину хлібини.

У багача

У бідного

В обох.

оповідання

казка

вірш