Повість М .Коцюбинського "Дорогою ціною"

Про кого йде мова "...: його, стрункого й міцного, із чорними очима, орлиним носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю…"

Хто це зробив "Метнулася до комори – чоловіка нема дома: повіз паню в гості; знала із жердки сорочку й штани… Тоді спідницю з себе, штани на ноги, накинула на плечі чугаїнку, а на голову шапку – і козак козаком…"

Кому належить репліка " – Пек тобі, маро… Чисто парубок… Куди ти й по що?"

Про що говориться "Була темна осіння ніч. Густа мряка чорним запиналом єднала з небом спалену сонцем полонину. У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою і розпливалося в пітьмі." 

Про кого розповідається "Він втік не так од панщини, як від лютої жінки, яка мала занадто великі кулаки.."

Кого характеризують наступні рядки "Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці, з довгим ціпком"

Кого зустрів Остап "Великий, сірий, забовтаний, з гарячими та голодними очима. Він насторошив вуха й просяг до Остапа морду, міркуючи, чи безпечно йому нападати, чи ні." 

Про що розповідає автор "Вони рухалися, як живі, хиталися, тремтіли, осідали в одному місці й виростали в другому. Вони тихо жервіли, як купа іскристого золота, або вибухали червоним снопом полум'я."

Про що говориться "...: зв'язати невеличкий пліт, аби міг задержати двох людей, – і в темну ніч, ховаючись от козаків, переплисти в плавні. А там уже безпечно." 

Що трапилося з Остапом "Він біг за нею, хоч і з кожним видихом і рухом кололо його в грудах і нападали часом млості, а з-під руки, якою він затуляв рану, стікало щось тепле й мокре."

Кому належать наступні слова "Хіба я боюся смерті? Зродку-звідку… Пошли, господи, хоч зараз. Раз умирати – не двічі… Умер – і край, більше не встанеш…"

Про кого йде мова "Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…"