Дати козацтво

Перша писемна згадка слова «козак» у «Хроніці» польського автора М.Бєльського

Битва біля м. Орша (відбулася між військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького (батько Костянтина-Василя), який представляв Велике Князівство Литовське та московською армією. Острозький переміг

Створення Пересопницького Євангелія

Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої - відомої Січі

Люблінська унія

Король Сигізмунд ІІ Август прийняв на державну службу для захисту південних кордонів 300 козаків, яких поіменно записали до спеціального списку – реєстру. Таких козаків почали називати реєстровими

Іван Федоров видав «Апостол» та «Буквар»

За ініціативи В.-К. Острозького Острозької відкрито перший православний колегіум (згодом перший вищий навчальний заклад західноєвропейського типу – Острозька академія (слов’яно-греко-латинська школа)

Король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр до 600 (500) козаків та надав їм ряд привілеїв, а козацькій старшині вручив знаки влади – клейноди (булаву, бунчук, корогву, печатку)

Іван Федоров надрукував церковнослов’янською мовою «Острозьку Біблію» у друкарні Острозькоїакадемії (за кошти В.- К. Острозького).

Утворення першої братської (слов'яно-греко-латинської) школи у м. Львів (Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху)

Прийняття Третього Литовського статуту (офіційне запровадження кріпосного права на укр. землях)

Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського на Поділлі, Волині,й Київщині (Правобережжя).

Козацьке повстання під проводом та С. Наливайка на Брацлавщині, Київщині, Волині й Поділлі (Правобережжя).

Берестейська церковна унія: утворення Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

П.Конашевич – Сагайдачний спалив Кафу

Похід козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на м. Москва

П.Конашевич-Сагайдачний зі своїм військом вступив до Київського Братства. Місія Феофана III в Україні. Єрусалимський патріарх Феофан висвятив нового київського митрополита Йова Борецького та кількох єпископів

Хотинська битва (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні)

Повстання Марка Жмайла, Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків реєстровців – 6000 реєстр)

Повстання Тараса Трясила («Тарасова ніч»)

«Пункти для заспокоєння руського народу», утворення Києво-Могилянської колегії

Зруйнування І.Сулимою фортеці Кодак

Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні

«Ординація Війська Запорозького»

«Період золотого спокою» у Речі Посполитій

Національно-визвольна війна

Битва під Жовтими Водами

Битва під Корсунем

Битва під Пилявцями

Урочистий в’їзд Б.Хмельницького в Київ, проголошення національної ідеї

Зборівська битва, Зборівський договір між українцями та поляками

Перший молдавський похід. Богдан Хмельницький захопив столицю Молдавії м. Ясси. Молдовський князь В. Лупул відмовився від союзу з Польщею, уклав союз із Б. Хмельницьким

Берестецька битва, Білоцерківський договір між українцями та поляками

Батозька битва (Помства за Берестечко, повернення до умов Зборівського договору)

Другий молдавський похід. Українсько-молдовський союз поновлено, відбулося весілля Розанди і Тимоша. Проте, трошки більш як за пів року Валахія і Трансільванія за підтримки Польщі здійснили в Молдові державний переворот і позбавили В. Лупула влади. Останній звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.

Третій молдавський похід. Козацьке військо під командуванням Тимоша Хмельницького повернуло владу В. Лупулові. У липні 1653 р. В. Лупула знову позбавили влади.

Четвертий, останній похід Тимоша Хмельницького на Молдову. Під Сучавою козаки потрапили в оточення, Тимош Хмельницький був смертельно поранений і помер.

Жванецька облога, Кам’янецький договір між поляками та татарами

Московський Земський собор, на якому росіяни вирішують, що візьмуть нас під протекторат

Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті»)

Московсько-польське Віленське перемир’я

Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах)

Похід Юрія ІІ Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького

Руїна

Правління І.Виговського

Гадяцька угода

Конотопська битва (московсько-українська війна)

Правління Ю.Хмельницького

Чуднівська кампанія (похід Ю.Хмельницького та росіян проти поляків)

Слободищенська угода (Ю.Хмельницький переходить на сторону поляків)

Зречення влади Ю.Хмельницьким. Розпад держави Військо Запорозьке (гетьманщина) на Лівобережжя та Правобережжя.

Чорна рада у Ніжині (І.Брюховецький усуває свого противника Я.Сомка)

Правління правобережного гетьмана П.Тетері.

Правління лівобережного гетьмана І.Брюховецького.

Правління правобережного гетьмана П.Дорошенка, створення «сердюків»

Андрусівське перемир’я між поляками та росіянами (без українців); юридичний поділ України

Похід П.Дорошенка на Лівобережжя. Вбивство І.Брюховецького. Проголошення Дорошенка гетьманом обох берегів Дніпра

Правління лівобережного гетьмана Д.Многогрішного, утворення «компанійців»

Корсунська угода між Дорошенком та турками про протекторат

Бучацький мир між Османською імперією і Реччю Посполитою про передачу туркам Поділля за відступ від П.Дорошенка

Правління лівобережного гетьмана І.Самойловича

Перший невдалий похід турків на Чигирин

Другий Чигиринський похід внаслідок якого місто було підірвано

«Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну, організоване гетьманом І. Самойловичем)

Бахчисарайський мирний договір між турками та росіянами (середня Київщина 20 років залишалася незаселеною)

«Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою     

Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові

Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі); мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством

Правління І.Мазепи. У 1687 р. Мазепа підписав з росіянами Коломаціькі статті

Правління І.Мазепи. У 1687 р. Мазепа підписав з росіянами Коломаціькі статті

Перша спроба поляків скасувати козатво на Правобережжі. Сейм Речі Посполитої ухвалив рішення про розформування козацьких полків

І.Мазепа перетворив Києво-Могилянську колегію на академію і запровадив дводенну панщину

Повстання Семена Палія.

Після придушення повстання С.Палія на Правобережжі І.Мазепа поширює туди свою владу

І. Мазепа у ході Північної війни переходить на сторону шведів

Зруйнування Батурина за наказом Петра І

Зруйнування Чортомлицької січі за підтримку К.Гордієнком І.Мазепи

Полтавська битва між козаками Мазепи та шведами з одного боку та росіянами з іншого боку. Перемогли росіяни

«Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика», «Бендерська конституція»).

Невдалий похід П.Орлика на Гетьманщину

Скасування козацтва на Правобережжі

Правління І.Скоропадського

Час функціонування Першої Малоросійської колегії на чолі з С.Вельяміновим. Почала працювати задля контролю над І.Скоропадським та його старшиною

Правління наказного гетьмана П.Полуботка

Правління Д.Апостола

Заснування Нової (Підпільненської) Січі

Правління гетьманського уряду на чолі з О.Шаховським

Правління останнього гетьмана К.Розумовського

Ліквідація посади гетьмана (Гетьманства). Створення Другої Малоросійської колегії на чолі з П. Рум’янцевим

Правління Другої Малоросійської колегії на чолі з П.Рум’янцевим

Ліквідація Слобідських полків

П. Румянцев здійснив «Генеральний опис Малоросії»

Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків відбувалась у м. Кодня)

Три поділи Речі Посполитої

Остаточна дата Запорізької Січі (Нової(Підпільненської))

Заснування в турецьких володіннях Задунайської Січі

Австрія окупувала Буковину

Скасування полків на Лівобережжі. Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили Малоросійське генерал-губернаторство)

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України

Підкорення Російською імперією Кримського ханства

Катерина ІІ видає «Жалувану грамоту дворянству» («Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту урівняно в правах з російським дворянством))