Десталінізація і лібералізація суспільного життя.

  XXIIІ з’їзду КПРС

  XXII з’їзду КПРС

  XXI з’їзду КПРС

 XX з’їзду КПРС

 «Десталінізація та культ особи Сталіна »

 «Про особу Сталіна та його культ»

  «Про культ особи та його наслідки»

 «Про перспективи розвитку СРСР в період десталінізації»

  Підгорний Микола Вікторович

Кириченко Олексій Іларіонович 

 Мельников Леонід Георгійович 

 Каганович Лазар Мойсейович

– припинення ідеологічних кампаній проти інтелігенції, націоналізму тощо;

– створення комісій з перегляду справ засуджених у 1934 – 1953 р.р.;

назва комуністичної партії ВКП(б) – була змінена на КПРС

– зростання ролі українського чинника в різних сферах суспільного життя

( висування місцевих кадрів на керівні посади в регіонах, поява вихідців з України в найближчому оточенні М.Хрущова;)

 3 березня 1954 року 

  4 березня 1952 року 

  5 березня 1953 року 

  6 березня 1955 року 

походить від однойменної повісті письменника Іллі Еренбурга 

символізує період правлння СРСР Йосипом Сталіним

відрізок часу до середини 1960-х рр., що пов’язують з іменем М. Хрущова

поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини

поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини

процес ліквідації та розвінчання культу особи і сталінської політичної системи, створеної радянським лідером Сталіним

винесення виправдовувального вироку під час перегляду справи за відсутністю складу злочину або за недоведенням участі в скоєнні злочину

курс на пом’якшення політичного режиму

беззастережне, надмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка обіймає найвищу посаду в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера

неофіційна назва періоду історії СРСР, що почався після смерті Й. Сталіна і тривав до середини 60-х рр. ХХ ст

процес очищення суспільства від наслідків культу особи Й.Сталіна

курс на пом’якшення політичного режиму.

Лібералізація державної політики щодо церкви, розширення мережі церковних громад.

Реорганізація партійного апарату та створення національних комуністичних партій.

Скасування монополії КПРС на владу, передання влади З'їзду народних депутатів СРСР.

Ліквідація ГУЛАГу, відновлення в правах незаконно звинувачених і засуджених осіб.

партійні функціонери – жертви політичних репресій 1937–1938 рр.

в’язні, засуджені за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі»

колишні в’язні німецьких концтаборів часів Другої світової війни

в’язні, засуджені за статтею Карного кодексу «шкідництво»