ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ ТА ОДИНИЧНИЙ ДІЄПРИСЛІВНИК

А Залізо іржавіє не знаходячи собі застосування стояча вода цвіте а на холоді вкривається кригою розум же людини не знаходячи собі застосування хиріє (В. Сухомлинський).

Б Птахи вириваючись у сизі присмерки степу не могли залітати дуже далеко і високо (Гр. Тютюнник).

В Сонце зупинившись у зеніті палить землю вогняними проміннями (М. Хвильовий).

Г Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя (І. Жиленко).

Ґ  Дівчата бігли не чуючи ніг.

А Бігти не чуючи ніг.

Б Говорити не переводячи духу.

В Летячи втомився сокіл (М. Стельмах).

Г Зорі мерехтіли падаючи (Григорій Тютюнник).

Ґ  Сонце заходило не поспішаючи (Ю. Яновський).

А Вітри північні тремтять затихаючи (Леся Українка).

Б Місяць вийшовши горить (А. Кичинський).

В Біжать воркуючи струмки до повноводної ріки і там збивають жовту піну (М. Шпак).

Г Давно тебе мій краю я не бачив блукаючи (Л. Тендюк).

Ґ  А журавлі несли пісні весняні курличучи (В. Грінчак).

А Високо злітаючи птах далеко бачить.

Б Ластівка облетівши півсвіту, повертається додому.

В Живучи в одному лісі соловей і ворона співають по-різному.

Г Чайки об’єднавшись і яструба заклюють.

Ґ  Оповідки легенди перекази про Довбуша хлопчик слухав затамувавши подих (М. Іщенко).

А Забувши сміх, і примовки, і жарти, ми слухали, схилившися на парти (А. Малишко).

Б Сонце припікаючи вже висушило росу (Олесь Гончар).

В Ваблять усміхаючись луки (Олександр Олесь).

Г А ще недавно я співаючи, ходив лугом.

Ґ  Вони зупинилися, на роздоріжжі придивляючись (М. Стельмах).

А Пролетівши, скрикнув птах (П. Тичина).

Б Сніжинки, кружляючи, падали з хмар (Д. Луценко).

В Буйний вітер замовк, пролетівши (Леся Українка).

Г Знизу манить, піднімаючись, запах лісу, листя і хвої.

Ґ  Сестра не звикла сидіти, склавши руки.

А Пташині хори, натомившись, поволі затихають (О. Довгий).

Б Там рідну пісню слухав я, завмерши (М. Рильський).

В Шарудить, бешкетуючи, вітер (Д. Луценко).

Г Промовець говорив, не переводячи духу.

Ґ  Стрепенулися темні ліси і, розправляючи, підставляли своє листя під дрібні дощові краплі (Панас Мирний).

А Вітер лютий налетів з розгону і втомившись під дверима ліг (М. Шеремет).

Б Я працював зціпивши зуби й майже не спочиваючи (В. Винниченко).

В Не сиди склавши руки то не буде й скуки (Народна творчість).

Г Згорнувши руки сидіти сором (О. Кониський).

Ґ  Сказавши пошкодуєш тисячу разів змовчавши пожалієш один раз (Народна творчість).

А Пішов козак сумуючи (Т. Шевченко).

Б Остап стояв вагаючись (М. Коцюбинський).

В Не розвертайся доїхавши (Народна творчість).

Г Ліси стоять замислившись (Ю. Яновський).

Ґ  Ліс на хвилину примовк ані шелесне завмерши (М. Луків).

А Зима скрадаючись повіяла крилом (Є. Маланюк).

Б Чи то степ бринить нагріваючись? (Олесь Гончар).

В Земля світаючи всміхалась (Є. Гуцало).

Г Я йшов не поспішаючи (Л. Первомайський).

Ґ  Грім бухикаючи зависав між небом і землею (М. Стельмах).

А Там синіє Дніпр широкий з жовтими пісками з високими берегами з темними лісами.

Б Заспівали затукали тяжкі краплини спадаючи з листя і квіту на землю.

В Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий скручений дудочкою листок.

Г Ніжна тиха кришталево чиста мелодія почулася ніби здалека.

Ґ  Баритон немолодий але гарно виспіваний провів ту ж саму фразу.