Службові частини мови. Вигук

прийменник, частка, сполучник

частка, вигук, сполучник

іменник, прийменник, займенник

сполучник, прислівник, дієслово

вигук

прислівник

частка

дієслово

якщо, так що, або

та, але, і

однак, зате, для того щоб

ні ...ні, коли б, та

що/б, ото/ж, мов/би

не/мов, коли/б, через/те/що

як/би, дарма/що, не/мов

про/те, тому/що, а/ніж

вечір ... місті

... лісі

зайшов ... фойє

пішли ... садок

прийменником

прислівником

сполучником

займенником

 Усе іде, але не все минає.

  То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

  А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

  Лице рум’яне, та серце кам’яне.

самостійна частина мови

службова частина мови

особлива частина мови

член речення

прості й складні

словотворчі й формотворчі

сурядні й підрядні

непохідні й похідні

РАЗОМ

ОКРЕМО

ЧЕРЕЗ ДЕФІС

Розум за гроші не купиш.

Лунають лише пісні солов’їні

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета чистотою.

Вибач мені, брате, за/те, що спізнився з допомогою.

Наша пісня —  то/ж  душа народу, його сила і могуть.

Треба дзвінкий голос мати,  що/б  гарно співати.

Повідомили про/те, що зустріч відбудеться завтра.

Ми не розлучимось із тобою, що/б не сталось.