Діагностична робота. Українська мова ( ІІ семестр 6 клас )

прикметники змінюються за групами, відмінками і числами.

прикметники змінюються за родами, відмінками, числами.

прикметники змінюються за відмінками і числами.

прикметники змінюються за групами і відмінками .

легкий, житловий, довгий;

чистий, гучний, швидкий;

місцевий, лісовий, квітковий.

український, сестрин, вовчий.

найпрозоріший кришталь, чистіший посуд;

найгарячіше джерело, надзвичайно цікаві спостереження;

найшвидший поїзд, найбільш глибока западина;

неймовірно красиві краєвиди, найдорожчі друзі.

десять, десятеро, десятка, десятий;

три, третій, тридцять, триста;

 двоє, другий, двічі, дванадцять;

п'ятдесятий, п'ятдесят, п'ятдесятиріччя, п'ятнадцятий.

Будувало дванадцять лицарів Софію.

Школярики стоять по три, чотири.

Я міг на тисячу, лишаю на п'ятак.

У погляді двійко іскрин виграє.

два дні, три олівця, чотири пенали;

чотири портфеля, п'ять робітників, десятеро хлопців;

 три п'ятих метрів, троє казок, два кошики;

п'ять сьомих кілометра, семеро курчат, дванадцять книжок.

Ви, всякий , що, ніяк, жоден

Вони, мій, скільки, хто, котрий

Деколи, чий, наші, їх

Моя, скільки, абияк, ти

5

4

3

2

Будь/з/ким, де/хто, ні/який

Що/небудь, аби/який, хтозна/що

Аби/до/кого, ні/кому, казна/яка

Ні/скільки, де/який, аби/чий

Ні/який, будь/у/що, кому/небудь

Ні/до/кого, аби/з/ким, ні/в/кого

Хтозна/скільки, ні/з/чого, де/чиє

Аби/хто, будь/який,ні/який.

за десять хвилин сьома

двадцять хвилин десятого

пів на другу

буду після шостої

 далеко не/нова сукня, не/повна склянка  

не/гострий ніж; не/сумний, а веселий 

не/старий чоловік, не/ласкавий погляд  

 не/гайне засідання, завдання не/виконане

На завтра треба було підготувати два реферати  

Сьогодні він отримав п’ятірку  

Він замислився, як нарешті отримати хоча б сімку.

Це було вже не вперше

 восьма година, десять годин сорок хвилин 

десять до сьомої, без п’ятнадцяти десята 

 десять хвилин на другу, за чверть восьма 

друга година двадцять хвилин, чотири години

 Не завидуй нікому, дивись кругом себе.

 Скільки літ, скільки зим ми не бачились, друже, з тобою?  

 Кожен у своєму ремеслі мусить досягти вершини 

Мисливець одразу зрозумів, чиї це сліди залишилися на снігу. 

 (Не)згода дім руйнує.

(Не)згода, а розбрат запанував між князями. 

На (не)правді далеко не заїдеш.  

Не розказуй мені (не)билиці.

особовий, присвійний, зворотний   

заперечний, неозначений, особовий   

заперечний, питальний, вказівний 

неозначений, означальний, питальний

який (небудь), у (мене), бозна (чого), аби (кому);  

хто (сь), де (якого), будь (якому), аби (чому).

зі (мною), хтозна (чого), над (тобою), будь (що); 

ні (якому), аби (що), де (якого), хто (сь);

Я хочу мамі намалювати сад.

Я мамі напевно намалюю сад.

Мамо хочеш я тобі намалюю сад?

Я мамі намалюю сад море гори.

Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає. 

Понад морями, понад берегами пролягають тіні.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави, і дерева.

З берега на берег можна дістатися баржами або човнами.

Сонце освітлювало все: галявину, ліс і маленького зайчика.

Зацвіли на клумбі квіти: троянди, лілії, чорнобривці.

Уся школа була обсаджена деревами липами, кленами, каштанами.

Дерева росли скрізь: біля дороги та біля будинків.

Здрастуй, чарівна зимова казко!

Ти прийшла чиста й непорочна, як снігурочка - чародійка.

Вийшов зранку з будинку на поріг та й застиг від подиву.

Природо, я у полоні твого незвичайного зимового пейзажу.

Погода за вікном говорить, що настала глибока осінь.

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

На жаль таке часто трапляється.

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохало сіло в садочку під вишнею.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.