Діагностувальна робота "Повторення вивченого в 5 класі" (НУШ)

Дібрати спільнокореневе слово, де звук [и] випадає.

Знайти це слово в орфографічному словнику.

Знайти спільнокореневе слово, де звук [и] чергується з іншим.

Дібрати спільнокореневе слово, де звук [и] наголошений.

орфографічному

орфоепічному

тлумачному

словнику синонімів

З лісу, з поля, з сивого болота тихо підкрадається зима.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Прости мене, земле, простіть мене, трави.

Краснобоке літечко зів'яло, яблуком скотилось за поріг.

спрощення в групах приголосних

написання суфіксів

написання префіксів

написання подвоєних літер

здійснює омріяні задуми

пригадують події

оприлюднив цікаві факти

стає відомою подія

водій

завод

водянистий

поводитися

боязкий, криниця

джміль, проміння

яблунька, щирість

дзвінок, щастя

л..генький, п..ріжок, л..генда

гор..зонт, тер..торія, гр..чаний

р..клама, зап..речити, тигр..ня

віт..р, зд..рати, справ..дливий

ро..галуження, бе..журний, ..коротити

..томлений, ро..почати, бе..коштовний

..творення, ро..копки, бе..компромісний

бе..перешкодний, ро..клад, ..шити

різ..бяр, колосит..ся, річен..ці

русал..ці, украін..ський, у вікон..ці

пот..мяніти, стіл..ці, промін..чик

сторін..ці, кишен..ці, тон..ший

пір..ячко, перед..ювілейний

різнобарв..я, моркв..яний

запам..ятати, духм..яний

обов..язковий, св..ятковий

камі(н/нн)я, милосер(д/дд)я

ві(д/дд)іл, означе(н/нн)я

скля(н/нн)ий, (в/вв)ічливо

годи(н/нн)ик, індиче(н/нн)я

пон..чі – н..чка

увеч..рі – веч..ря

дзв..н – дзв..нить

бдж..ла – бдж..лка

сузір’я «Чумацький Шлях»

кінофільм «Захар Беркут»

пісня на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»

фестиваль «Таврійські ігри»

Не залишайте у біді нікого!

Які зворушливі спогади про дитинство!

Хто сказав, що все уже відкрито?

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу.

У повітрі пахло і вітром, і сонцем, і травами.

Тече вода в синє море, та не витікає.

Чудеса можна побачити уві сні або в казці.

Спасибі предки, за духовний спадок.

Ой чому ти не літаєш, орле, сивокрилий?

Візьміть дітей гусенята, на свої крилята!

Жде тебе білий, лебедю, озеро наше тихе.

Не щебечи, соловейку, на зорі раненько!

Полетів останній лелека, не залишився жоден перелітний птах.

Пов’яли пишні квіти, і туманом ліг на землю холодний листопад.

Сховав грудень під кригою річки, повдягав ліси в білі мережива.

У снігах засне земля, і пісня хуртовинна над нею закружляє.

«Дозвольте і мені, панове, річ держать»: тут обізвалася Лисиця.

Кучерявий Баранець мекав – «Дайте гребінець! Я гладеньким хочу стати!»

«Я не попадуся в сітку!», – В’юн верткий хвалився Рибкам.

Слухала Лисичка Солов’я і думала: «Чим же гірша пісенька моя?»

У давнину випікання хліба, виявляється, було цілим обрядом.

Український звичай плести вінки відомий, певно, здавна.

Папороть цвіте, кажуть, один раз на рік, у купальську ніч.

В Україні рушник став оберегом оселі, символом гостинності.

підмет

присудок

додаток

обставина

означення

Високоповажний пане Валеріє!

Шановний пане Андрію!

Любий брате Олександр!

Дорога подруго Катрусе!

Розповідь, опис, роздум.

Офіційно-діловий, розмовно-побутовий, художній, публіцистичний, науковий.

Читання, письмо, аудіювання, говоріння.

Розповідний, питальний, спонукальний.

1

2

3

4

5