Діагностувальна робота з теми "Складне речення. Пряма мова. Діалог"

Перекладав я, а потім думаю: "А чи й самому написати?"

"Гарна каблучка": каже Кирило Тур.

"Рано ти, синку, закінчив науку", - каже батько.

Степан буркнув: "Шкода".

- А ви дійсно перечитуєте усі книжки, які ілюструєте?

- Такий дурний, що перечитую. - сміється він.

- І "Гаррі Поттера"?

- Чесно признаюся, "Гаррі Поттера" не читав.

"Я безтямно люблю вас", - шепнув він.

"Мені дайте! - каже, піднявши голову Шрам".

Я заплющую очі і шепочу: "кому потрібно знати деталі моїх переживань?"

"Ступінь деградації цього суспільства не може зміряти ніхто!" - Подумав я.

- Ви все думаєте, що я маленький, мамо?

- Та ти ж найменший... Зостанься, сину!

- "Мамо, не можу".

- Так судилося, мабуть.

Читай батьку промовив він і став гріти спину коло комина.

Він грів спину коло комина і попросив батька читати.

Він попросив батька щоб той почитав а сам грів спину коло комина

Промовив він до батька аби той почитав поки він грітиме спину коло комина.

Хороша в зірок мова, багата і ясна, та тільки невідома філологам вона.

Поле вступило у тінь, насупило брови, надулося на хмари.

Із гілочки зросла в пісках верба, все води просила у неба.

Восковим ніжним оксамитом уже підбито знизу липовий цвіт.

Посієш зерно - і забринить пшениця, як струна.

Вже сонечко в море сіда, у тихому морі темніє.

Липи й верби в пухнастих шалях очікують дощу.

Тьохнув соловей удруге - і залущали там і там бруньки.

Треба було писати твір і вчити вірш напам'ять.

Сині сливи падають на траву, вже трава не зелена, а синя.

Війнуло прохолодою дубового лісу, в гущавинах виспівує збаламучене птаство.

Один лиш я не дрімаю, край вікна стою, і тобі, дівча, співаю пісеньку свою.

Коли щеза чиясь у світі мова, щезає разом з нею і народ.

І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою листям, затріпочуть тугою, прощання серце залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину вибрати не можна тільки Батьківщину!

Дорогими для мене стали схили Дніпра, де колишуться віти закоханих мрій...

І добро повсюди сійте, щоб у душах проросло!

Я буду вдячний небесам допоки є моря і доли...

Часто засинав у ньому Сашко, і бачив сон про коня у білих яблуках.

"П", - а.

А: "П!"

А: "П".

"П!" - А.

Ти ба дивується Данило, високо зводячи брови.

Краща у світі мета - стати хорошою людиною Цицерон.

Мамо гукаю сміючись та ви ж у мене зовсім молоденькі!

Риський писав, що одним словом "боротьба" можна окреслити творчість Лесі Українки.