Діагностувальна робота. Займенник

5;

7;

9;

11.

ви, всякий, що, ніяк, жоден, туди;

вони, мій, ця, хто?, ніякий, абищо;

деколи, чий, наші, їх;

моя, абияк, ти, тихо.

особовими;

означальними;

вказівними;

присвійними.

ця, якою, чиїх, ніякі;

кожному, твоєму, мій, їхнього;

вони, ці, ваші, його;

цей, те, ті, тим.

взяти його зошит;

запросив її в кіно;

схвалити мій проєкт;

знає своє місце.

ні/який, аби/скільки, де/хто;

бозна/чого, ані/хто, ні/з/ким;

хто/небудь, аби/чий, котрий/сь;

де/що, ні/до/чого, казна/з/ким.

аби/кому, ні/скільки, хтозна/кого;

бозна/що, будь/кого, ані/кому;

що/небудь, казна/чому, будь/хто;

ні/з/чого, бозна/кому, ні/хто.

ні/який, будь/у/що, кому/небудь;  

ні/до/кого, аби/з/ким, ні/в/кого;

хтозна/скільки, ні/з/чого, де/чиє;

ні/в/чому, чий/небудь, ані/скільки 

особових;

питальних;

присвійних;

вказівних.

Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.

Той ніколи не має часу, хто нічого не робить.

Тільки той не помиляється, хто ні до чого не торкається.

Красно говорить, а слухати нічого.

тому;

нею;

мені;

їй;

на ньому.

Все йде, все минає, - і краю немає...

Добре того навчати, хто хоче все знати.

Увесь Дніпро був ніби помальований.

Пильнуй свого носа, а не чужого проса.

3;

4;

7;

8.

ви;

ми;

ти;

вони.

підметом;

присудком;

додатком;

означенням.

їх;

їхніх.

їм (особовий), когось (неозначений), ніякий (означальний);

нам (особовий), нічий (неозначений), цих (вказівний);

ті (вказівний), ніскільки (заперечний), цей (означальний);

ти (особовий), себе (зворотний), мій (присвійний).