Діагностувальна тестова робота. Відомості із синтаксису та пунктуації. Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів. Складне речення.

Тягнуться до сонця і квітки, і трави.

Життя пливе в майбутнє, у завтрашнє, у безкрає.

3 берега на берег можна добутися баржами або човнами.

Понад морями пролягають тіні.

усі члени речення, крім головних

члени речення, які відповідають на одне й те питання та відносяться до одного й того самого члена речення

члени речення, що становлять граматичну основу

слова, що називають того, до кого звертаються

Осінь стояла напрочуд погожа й тепла.

Я люблю і вітер і сніг.

Степові волошки дивляться на нас із трави, похитують своїми голівками і манять до себе.

Налетів сильний та холодний вітер і зірвав останні листочки. 

Ми маємо право на сум і тепло. 

 Працею людина сильна і красива. 

З добра й любові приходить щастя. 

Шукаю вже не щастя а поради.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив

О пісне, на світ увесь лунай.

Добридень, тату мій і далі неосяжні, прийміть любов мою й тепло пісень моїх

У мене душа, зрозумійте, піснями аж бринить.

Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

Але, мабуть, найдивовижніше у цієї рослини — її шишки. 

Пішла вона ще під інше віконце послухати може, там на неї чекають

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може, там на неї чекають 

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може там на неї чекають 

Лине сумна зате рідна пісня.

Діти збирали в саду різні фрукти яблука груші сливи.

На небі на узгір'ях на горі скрізь червоно.

Бабуся дістала любисток чорнобривці маки.

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим .

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік. 

Сподіваюся, сину, ти усе зробив правильно.

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів.

Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохало сіло в садочку під вишнею.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

Тут мене з дитинства пам’ятають і стрічають радо земляки.

Наче вчора бігав я до школи і садив ті вишеньки малі.

Гуляє вітер і співає симфонію дощ.

Тимко взяв косу і хотів шаркнути нею по траві.

Летять у далекому вирії  гуси .

Кожна  травичка на своєму корені росте.

Вишиває осінь золоті  квітки .