Дієприкметник

самостійна частина мови

службова частина мови

особлива форма прикметника

особлива форма дієслова

зшитий, міцніючий,приспаний

осяяний, міцний, втомлений

усміхнений, задумливий, високий

прочитаний, тонкий, вибілений

Ти розкажи мені, я зрозумію, бо я ж тебе люблю. 

Буйне серце, не сповите снами, погляд твій несло, як заповіт

Буйна і німа спить за вікном незаймана зима.

Чи чуєш, як страшно мені у полоні?

Затремтіли зірки посмутнілі.

За лісом починалося село, розкидане в горах та глибоких ярах.

На дверях висів великий посріблений щит.

Птахи, вириваючись у сизі присмерки степу, не могли залітати дуже далеко і високо, бо крила їх ставали зволоженими.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

Рівно й спокійно дихає натомлена з праці земля.

На випускний вечір до закинутої в полтавські степи школи не приїздили ні Тичина ні Вишня.

Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.

На причілку стояла підперта двома стовпами хата .

Од вікон до самої печі простяглися промені ніби одягнені стовпи виткані з сонця.

Вона принесла з хижки квіти та стрічки зав’язані в хустинці і розсипала їх по столі.

На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

Укріплення складалось із кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів. 

А в долині тихий потічок ледве-ледве дзюрчить, оточений вербами та калиною.

Жили дозорці в халабудці, обкладеній сіном.

Червоніють яблука, налиті сонцем.

підмета

означення

обставини

присудка

додатка

1 Б 2 В 3 Г 4 А

1 А 2 В 3 Б 4 Г

1 Г 2 А 3 Б 4 В

1 Г 2 В 3 А 4 Б

1 А 2 Г 3 Б 4 В

1 А 2 Г 3 В 4 Б

1 А 2 В 3 Г 4 Б

1 Б 2 В 3 А 4 Г