Дієприкметник

Дієприкметник — це особова форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом.

  Дієприкметник відповідає на питання : що робити? що зробити?

  Дієприкметник зберігає тільки доконаний вид дієслова .

  .

  У реченні дієприкметник найчастіше виступає додатком.

зшитий, холодний, посіяний

  прочитаний, вишитий, зроблений

  пекучий, сміливий, грізний

  несказаний, смажений, синій

ріжуть, літаючий, сидячий

  посивілий, працюючий, сяючий

  посинілий, лежать, знесено

задуманий, літавши, омріяна

В'янучи квіти, чекають дощу.

   Собака завивав не своїм голосом.

   Швидко насунули важкі хмари й пішов дощ.

  Під вечір соловейко заливається в саду..

  активним і пасивним

особовим і безособовим

  майбутнім і минулим

  активним і простим

в'яне - в'янучий

висохнути — висушено

  умитися — умившийся

  одягнути — одягнувши

  -юч

  -ач

 -уч

  -яч

  -юч

  -ач

  -т

  -юч

  -ач

  -л

  -т

 -н

  -ен

  -т

  -ен

  -т

  -л

  -уч

 -н

   -л

  -уч

 -н

  -ач

варена, недомальована, побита, неприкрашена

  працююча, стоячий, прикрашаюча, зелена

  сивий, закінчена, ясніючий, пишучий

  підбитий, дописаний, зварений, пожовклий

дієприкметник із залежними від нього словами.

дієприкметник із граматичною основою речення;

дієприкметник разом із означуваним словом;

дієприкметник разом із дієсловом

якщо стоїть перед означуваним словом.

якщо стоїть після означуваного слова;

завжди

не виділяється

прикметники м'якої групи

прикметники твердої групи

не відмінюються

відмінюються лише активні дієприкметники