Дієприкметник

особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією;

особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію;

самостійна частина мови, що виражає дію предмета або стан.

дієприкметник з будь-яким словом;

дієприкметник з означуваним словом;

дієприкметник разом із залежними від нього словами.

яку виконує сам предмет;

яку виконує над ним інший предмет;

яка переходить на інший предмет.

_-ен, -н, -т;

-л;

-уч, -юч, -ач, -яч.

Зшитий, холодний, посіяний;

підбілений, вимитий, прив’язаний;

пекучий, печений, грізний;

несказаний, смажений, червоний.

Задуманий, літаючий, сидячий;

посивілий, падаючий, скопаний

посинілий, лежачий, знесений;

заражений, стоячий, забруднений.

Розбитий, зламаний, скошений;

спалений, зігнутий, бажаючий;

працюючий, побачений, стиснутий;

читаючий, помолоділий, співаючий.

Лише мох вкриває оте віковічне, ніким не займане каміння.

На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

Уся долина здається залитою зеленими морськими хвилями.

На лугах ще трава не кошена, у полях красуються жита.

прочитані

обговорювали

сьогодні

категорії виду і часу

особу

форму

відмінки і рід

число і рід

вид

Зеленіють весняні сади

Засніжена вулиця манила своєю чарівністю

Ми йшли по лісовій стежині