Дієприкметник

зраділий, веселий, розумний;

зеленіючий, промоклий, повний;

розпечений, працюючий, розквітлий.

особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією;

особлива незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію;

самостійна частина мови, що виражає дію предмета або стан.

-ен-, -н-, -т-;

-л-;

-уч-, -юч-, -ач-, -яч-.

від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів;

від основи неозначеної форми неперехідних дієслів доконаного виду;

від основи неозначеної форми перехідних дієслів.

теперішнього часу;

майбутнього часу;

минулого часу.

яку виконує сам предмет;

яку виконує над ним інший предмет;

яка переходить на інший предмет.

Шумлять жита, оновлене село у воду видивляється з узгір’я;

Постарілий і посивілий стояв він перед дочкою;

А вже на відпочилім небокраї прекрасний розгортається пожар.

Лише мох вкриває оте віковічне, ніким не займане каміння;

На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни;

На лугах ще трава не кошена, у полях красуються жита.

Легенький вітерець колише по той бік річки (не)скошені трави;

Скільки сягало око, жевріли маки на луках, ніким (не)сіяні, але радуючи всіх;

Через усю Вербівку стеляться скупі городи та левади, (не)огорожені тинами.

освітле..ий, упорядкова..ий, принесе..ий;

незліче..ий, несказа..ий, нерівня..ий;

довгожда..ий, шале..ий, несподіва..ий.

присудком;

додатком;

означенням.

присудка;

підмета;

обставини.