Частка не пишеться разом
Частка не пишеться окремо
Частка ні пишеться разом
Усі слова з не пишуться разом у рядку
В уривку
Слово рідне! Мабуть, не (1)було жодного видатного письменника, який би не (2)висловив любові до рідної мови й своєї тривоги за її долю, який би не (3)покладав на неї найбільших надій, бо долю свого народу в майбутньому бачив не (4)відривною від долі рідної мови. Люби свою мову, плекай її, дбай по неї, не (5)засмічуй її
Не вживаються без не всі слова рядка
1. Покищо ж літо, ось-ось почнуться жнива і пшениця навколо мене дзвенить під вітром.
2. Світу навколишнього за пишними колосками мені не видно. 3. Ніби в лісі, тільки ліс кольору сонця. 4. І раптом, зовсім несподівано для себе, вигулькуєш на зелену галявину – дзвін колосків віддаляється, густо-зелений моріг ласкаво розгойдує тебе, аж у голові паморочиться. 5. Хліба навколо стіною, і ти стоїш, як у колодязі: вітер тут і не дихне, сонце пригріває спекотніше, і повітря добре настояне на травах та квітах. 6. Стоїш, трохи ошелешений, затулившись від сонця ліктем, але потроху оговтуєшся і починаєш прислухатися: чи не забринить поблизу тиша від джмелиного голосу? 7. Таки забриніла!
У скількох реченнях є частка не, ні
1. Покищо ж літо, ось-ось почнуться жнива і пшениця навколо мене дзвенить під вітром.
2. Світу навколишнього за пишними колосками мені не видно. 3. Ніби в лісі, тільки ліс кольору сонця. 4. І раптом, зовсім несподівано для себе, вигулькуєш на зелену галявину – дзвін колосків віддаляється, густо-зелений моріг ласкаво розгойдує тебе, аж у голові паморочиться. 5. Хліба навколо стіною, і ти стоїш, як у колодязі: вітер тут і не дихне, сонце пригріває спекотніше, і повітря добре настояне на травах та квітах. 6. Стоїш, трохи ошелешений, затулившись від сонця ліктем, але потроху оговтуєшся і починаєш прислухатися: чи не забринить поблизу тиша від джмелиного голосу? 7. Таки забриніла!
Слово, якому не надає протилежного значення (можна замінити синонімом), ужито в
реченні
1. Покищо ж літо, ось-ось почнуться жнива і пшениця навколо мене дзвенить під вітром.
2. Світу навколишнього за пишними колосками мені не видно. 3. Ніби в лісі, тільки ліс кольору сонця. 4. І раптом, зовсім несподівано для себе, вигулькуєш на зелену галявину – дзвін колосків віддаляється, густо-зелений моріг ласкаво розгойдує тебе, аж у голові паморочиться. 5. Хліба навколо стіною, і ти стоїш, як у колодязі: вітер тут і не дихне, сонце пригріває спекотніше, і повітря добре настояне на травах та квітах. 6. Стоїш, трохи ошелешений, затулившись від сонця ліктем, але потроху оговтуєшся і починаєш прислухатися: чи не забринить поблизу тиша від джмелиного голосу? 7. Таки забриніла!
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома