Дієприкметник

Дієприкметник - це самостійна частина мови, яка поєднує ознаки дієслова й прикметника.

Дієприкметник - це особлива форма дієслова.

.Дієприкметник - це особлива форма дієслова,що поєднує ознаки дієслова і прикметника

притихлий, вимитий, високий

скоєний, знаючий, тертий

похилий, зляканий, загадковий

- уч-, - юч-, - ач-, - яч-,

- ськ-,-зьк-, - цьк-

- т-, - ен -, - єн- , - н -

а) збираючий, бачений, бувалий;

б) виконуючий, змоклий, пожовклий;

в) даруючий, бажаючий, зварений.

завжди;

якщо стоїть після означуваного слова;

якщо стоїть перед означуваного слова.

дієприкметник з будь-яким словом;

дієприкметник разом із залежними від нього словами.

дієприкметник з означуваним словом;

Земля здригалась, чекаючи дощу.

Ударяючись об паркани, вітер тоскно завивав.

Я ще ніколи не бачив стільки калини й оглядав прибиті морозом кетяги.

Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний.

Тебе у далеч владно закликає напоєна надіями весна.

Не/зарослі чагарником береги, не/затоплене містечко, ніким не/торкана роса, не/завершена робота;

не/виконане учнем завдання, не/завершена книга, не/підбілена верба, не/зірвані ще груші

нічим не/захищений порт, не/прив’язаний звечора човен, ще не/забута образа, не/намальована художником картина

Чурек і сакля – все твоє, воно (не)прошене, (не)дане.

Над Дніпром знявся (не)стихаючий шум.  

Лиш мох укриває оте віковічне, ніким (не)займане каміння.

прикметники м'якої групи

прикметники твердої групи

прикметники мішаної групи

висохнути — висохший

умитися — умившийся

одягнути — одягнений