Дієприслівниковий зворіт

1.Не кинувши у глиб надійний якір, пливу й пливу повз береги краси. (Є. Маланюк)

2. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. (Нар. творч.)

3.Берези вміють сумувати,  не похиливши голови.

(Л. Дмитерко)         

4.Не давши слова, кріпись, а давши, держись. {Нар. творч.)

Ялинки, одягнувши білосніжне вбрання, стояли зачаровані

Осики, тихо погоджувалися, нашіптуючи одна одній свої таємниці

Парки і сквери, поринувши в глибоку задуму були несказанно прекрасними

Лапаті пухнасті сніжинки падали кружляючи

Поля укрившись білою пухнастою ковдрою міцно спали

Зимовий ліс стояв сумуючи

Присудка

Означення

Обставини

Додатка

дієприкметник разом з залежними від нього словами

дієприслівник разом з залежними від нього словами

обставина без залежних слів

дієслово з прислівником

Добре попрацювавши краще, відпочиватимеш.

Лінь лежачи, на печі, змерзне.

Не спечеш калачі, сидячи на печі.

Добро втративши, наживеш нове, честь утративши, навік пропадеш.

Сонце примкнувши вії, уже спускалося на землю.

На краю обрію ледве, виступаючи з вечірньої мгли, маячіє місто.

Сиділи руки поскладавши, для них все празники були.

Шатро небес, розкинувши над світом, стояла ніч.

якщо знаходиться в кінці речення

якщо виражений фразеологізмом і знаходиться після присудка

якщо знаходиться на початку речення 

якщо знаходиться в середині речення

Не знаючи броду,не лізь у воду

Подорожуючи,не пускай коня галопом

Залізо випробовують куючи

Під лежачий камінь вода не тече

Нюхаючи, не наситишся.

Ліси стоять замислившись.

Повагом чвалає студент, щось намугикує йдучи.

Як ви гарно співали, йдучи с далекого поля.

Листя, повільно кружляючи, лягає під дерева.

Усохлий дуб, насупившись рогато, червоний обрій насромив на ріг.

Засумував на рушникові лебідь , почувши тупіт вороних підков.

Родина слухала мене не перебиваючи.

Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.

Жнива щороку мали свою пору, освячену святами.

Літо, розтрушуючи листя, скидало свої розкішні шати

Якщо стоїть після означуваного слова.

Якщо стоїть перед означуваним словом.

 Завжди, незалежно від місця у реченні, якщо не виражений фразеологізмом.

Тільки якщо виступає обставиною.

А Старий воєвода вважав, що не може його дочка, живучи серед повстанців, не навчитися того, що вміють вони. (В.Малик)

Складені із грубо обтесаних колод, вони віддалеки здаються приземкуватими грибами, з вершечків яких в’ються сизі дими. (В.Малик)

Вільне життя в горах, військові вправи і посильна робота зміцнили хлопця.

Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.

Остап стояв вагаючись. ( М. Коцюбинський)

У траві прилігши лось міг сховатися до половини. (Є. Гуцало) 

А навкруги розвидняючись світліло. (Є. Гуцало ) 

Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку.

на початку речення;  

усередині речення;   

у кінці речення.

звороту немає

Раділи люди встаючи

Пронизливо і пристрасно кричали чайки,стрічаючи день

Степ,оповитий тишею,дихав пахощами росяних трав

Тепер,співаючи,дівчата тією стежиною ідуть

Плив корабель,роздираючи хвилі

Він не плакав,не стояв,він умирав стоячи