Дієприслівниковий зворот.

Йдучи парком, привертають увагу засніжені ялинки.

Десь процвітали конвалії, наповнюючи повітря приємним ароматом.

Прочитавши лист, мене охопила радість.

Мандруючи горами, учнями була зібрана колекція рослин.

 Сонце примкнувши вії, уже спускалося на землю.

  На краю обрію ледве, виступаючи з вечірньої мгли, маячіє місто.

 Сиділи руки поскладавши, для них все празники були.

 Шатро небес, розкинувши над світом, стояла ніч.

Співаючи ідуть дівчата.

  Курликаючи журавлі пролетіли над селом.

  Прокидаючись Марійка почула як в кімнаті розмовляв тато.

  Дівчата йдуть співаючи.

Піднявши камінь мусиш його котити

І собака зронивши голову сльози лапами витримав.

Над озером пролетів птах шумом крил полохаючи тишу.

Дівчина йшла по дорозі весело наспівуючи бадьору пісеньку.

Коні, боязко косячись на батіг, почовгали дворищем.

Місяць підіймався все вище й вище, затьмарюючи своїм світлом зірки.

Детально вивчивши творчість поета, учні підготували виступи на конференцію.

Виблискувала в лузі річка і, звиваючись, губилася в зелених шатах надбережного гаю. 

Сонце заходить, цілуючи, гай.

На мармурових сходах, лежачи весь день, хмуриться лев.

За вікном, розсипаючись котилась зоря.

Дуби застигли, схиливши могутні голови, у білих шапках.

Доля ошукала а радість плачучи від мене геть пішла.

Нахилившись верба солодко п’є воду.

Сходило сонце з-за могили люди раділи встаючи.

Грім бухикаючи зависав між небом і землею. 

Зима скрадаючись повіяла крилом.

Вишні зацвівши у росах заплачуть.

Відлітаючи тужать журавлині ключі.

Ліс ані шелесне завмерши.

Над берегом, немовби вирвавшись, уперед із гори бігла зелена смерека.

Шумлять дніпровські хвилі, здіймаючи все вище, нову славу старого Чигирина.

Окремі птахи, склавши крила, стрімголов падають каменюкою по косій лінії вниз.

Важко дихаючи верблюди, бредуть по піщаних пагорбах.

швидко засмагли діти під лагідним сонцем.

мене відразу захопив п’янкий аромат олеандрів.

перед вами раптово розпросториться лазурове море.

згадуються поезії Лесі Українки.

Розв’язуючи задачу, спочатку вона здалася мені дуже складною.

Загубивши ключ, ви відразу звернулися до адміністратора?

Працюючи над романом «Музей покинутих секретів», Оксана Забужко переглянула велику кількість архівних джерел.

Згадуючи своє дитинство, Юрій Андрухович щемливо змальовує його в романі «Таємниця».

Купуючи мобільний телефон, у нас виникли запитання.

Хлопці, швидко прокинувшись, нагодували й напоїли коней.

Відшукавши в Інтернеті інформацію, я зміг підготувати доповідь.

Прагнучи етнографічної точності, письменниця Марія Матіос заглиблюється в побут і духовність гуцулів.