7 клас.Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівнику

Дівчинка відвернувшись гортала сторінки підручника.

Читати лежачи дуже шкідливо.

Усяка пташечка радіючи співала.

Осінній лист кружляючи тихо падає на землю.

Прийшли непрохані, то підете не ївши.

Пішов козак сумуючи.

Розмовляючи мама продовжувала готувати обід.

Їсти стоячи незручно.

Земля співаючи всміхнулась.

Лиш добро роби не думаючи.

Микола все стояв похнюпившись.

Ліси стоять замислившись.

Засинаючи ще почув як увійшла мати.

Старі верби стоять похнюпившись.

Вишні зацвівши в росах заплачуть.

Не зрозумівши дівчинка запитала ще раз.

Хлопці бігли не чуючи під собою ніг.

Арістотель навчав учнів прогулюючись разом з ними.

Музика діє на психіку людей передаючи передусім естетичну інформацію.

Жита зашамотіли піднімаючи догори свої похилені колоски.

Так ходять скрипалі не сколихнувши музику словами.

Коні боязко косячись на батіг почовгали дворищем.

Стомившись од напливу вражень Шептало спинився.

Годі вже сидіти склавши руки починайте хоч щось робити.

Дерева сумно махали вітами проводжаючи у вирій птахів.

Десь сонце сходячи крізь дерезу спілим кавуном червоніє.

Софійчина бабуся не звикла сидіти склавши руки.

Сонце сідаючи за гору проглянуло з-поза хмар на хвилину.

Він працював засукавши рукава.

Повідомивши про концерт учитель вийшов з класу.

Ідучи сходами я зустрів Тетяну Семенівну.

А день допивши сонця келих уклався спати.

Троянці, у човни посідавши, і, швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Трянці в човни посідавши, і швидко їх поодпихавши по вітру гарно попливли.

Троянці, у човни посідавши, і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Троянці, у човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Сотні весел заблищали срібною сльозою, ударивши в прозорі хвилі річки.

Художниця малювала на ватмані використовуючи акварель і гуаш.

По церквах гудуть дзвони, звіщаючи, воскресіння України.

Берег упав, оголивши бронзову спину, нерухомої води.

Столітні дуби зачувши вперше стук сокири захиталися.

Летять хмаринки, летять дороги зібгавши куряву під ноги.

Почувши, хлоп’ячі голоси, з куреня вийшов дідусь.

Запаливши пожежу на сході, сонце довго розмірковувало.

1

2

3

4