Контрольна робота з історії України за І семестр

 внесення до Конституції СРСР та УРСР статей про громадянські права і свободи

 зародження робітничого руху і розгортання масових страйків

 посилення партійного контролю над творчою інтелігенцією

 обмеження функцій і компетенції каральних органів (КДБ і МВД)

 подіями в Чехословаччині, які отримали назву «Празька весна»

підписанням СРСР Гельсінського заключного акта

інтервенцією СРСР в Афганістан та згортанням міжнародної політики «розрядки»

 придушення революції в Угорщині

М. Руденка, письменника, автора поезій «Всесвіт у тобі»; керівника Української Гельсинскої групи.

С. Параджанова, кінорежисера, автора фільмів «Тіні забутих предків», «Колір гранату».

В. Стуса, поета, автора збірок «Круговерть», «Зимові дерева»; члена Української Гельсинскої групи.

Є. Сверстюка, філософа, письменника, дисидента, автора збірки «Блудні сини України».

низьку якість обслуговування в торговельних закладах

розкрадання державного майна на робочих місцях

технологічну відсталість харчової промисловості

систематичне пияцтво на робочому місці

існування надцентралізованої системи управління

спроба запровадження елементів ринкової економіки

 висока продуктивність праці робітників

відмова від фінансово-технологічної допомоги країн Заходу

 узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

політика розміщення промислових об’єктів без урахування існуючої сировинної бази, трудових ресурсів, екологічної ситуації, потреб регіону

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу політичні партії

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

 громадяни УРСР непохитно вірили в комуністичне майбутнє

членство в партії відкривало перспективи кар’єрного зростання

 було запроваджено систему обов’язковості прийняття чле

забезпечувало матеріальний добробут

 відмова КПРС від насадження методу «соціалістичного реалізму»

активна діяльність організацій і груп українських дисидентів

припинення переслідувань діячів українського визвольного руху

лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР

запровадження ринкових відносин

децентралізації управління промисловістю.

поліпшення умов праці на підприємствах.

надання колгоспам господарської самостійності.

формування багатопартійності

виникнення руху «шістдесятників»

зародження дисидентського руху

ліквідація Головного управління таборів (ГУТабу)

 освоєння цілинних земель

розширення посівів кукурудзи

реалізація заходів з випередження США у виробництві м’яса й молока на душу населення

 ліквідація колгоспної системи

поширення фермерських господарств

створення машинно-тракторних станцій

 ХХ з’їзд КПРС започаткував процес реабілітації необґрунтовано репресованих осіб, але через опір сталіністів він не відзначався масштабністю й системністю проведення.

1954 р. став першим роком десталінізації – Президія Верховної Ради СРСР ухвалила рішення про повернення на батьківщину незаконно депортованих кримських татар.

 В УРСР до кінця 1959 р. реабілітували 58% загальної кількості засуджених, при цьому реабілітації не підлягали жертви політичних репресій до 1 грудня 1934 р.

Упродовж другої половини 1950-х рр. в Україні влада водночас із реабілітацією жертв політичних репресій продовжувала боротьбу з «безрідним космополітизмом».

розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства

співіснування державного, кооперативного та приватного секторів народного господарства

спрямування основних капіталовкладень у легку промисловість і соціальну сферу

скорочення обсягів державних дотацій підприємствам воєнно-промислового комплексу

«культурна революція»

«колективізація»

«десталінізація»

«депортація»

«Голокост»

«план «Ост»

розвінчання «культу особи»

пропагування концепції «розвиненого соціалізму»

упровадження практики реабілітації незаконно засуджених осіб

розгортання кампанії боротьби з «безрідним космополітизмом»

поява концепції «розвиненого соціалізму»

стрімка русифікація середньої та вищої освіти

проведення політики десталінізації

посилення репресій проти інакомислячих

формування багатопартійності

започаткування масового страйкового руху

придушення повстань політв’язнів ГУЛАГу

скорочення видатків на соціальну сферу

упровадження фермерських господарств на селі

зростання дефіциту товарів широкого вжитку

згортання ринкових механізмів управління економікою

"відбудови"

 "застою"

"відлиги"

"перебудови"