Директорський зріз ІІ семестр Історія України

в’язні, засуджені за статтею Карного кодексу «шкідництво»

колишні в’язні німецьких концтаборів часів Другої світової війни

в’язні, засуджені за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі»

партійні функціонери – жертви політичних репресій 1937–1938 рр.

1946 р.

1953 р.

1965 р.

1976 р.

«…про порушення свободи слова, судові і позасудові репресії в Україні, становище українських політв’язнів у тюрмах і таборах...»

«про проблеми та досягнення передової української радянської науки, її роль у піднесенні розвитку народного господарства республіки...»

«...про здобутки й перспективи радянської економіки, роль Комуністичної партії Радянського Союзу в покращенні добробуту радянських людей...»

«...про боротьбу народів за свою свободу, духовне та соціальне розкріпачення, роль СРСР у зміцненні миру у всьому світі...»

скорочення масштабів бюрократичного апарату

легалізація неформальних громадських організацій

конституційне закріплення концепції «розвиненого соціалізму»

розмежування повноважень партійних і радянських органів влади.

політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку

утвердження принципів політичного плюралізму

активізації дисидентського правозахисного руху

становлення багатопартійності в суспільстві

“Українська правда”;

“Хроніка українських подій”;

“Український вісник”;

“Сучасність і свобода в Україні”.

прихована, замаскована протидія будь-яким заходам, намагання перешкодити їх здійсненню.

безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в ієрархії політичної чи релігійної влади, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера

період радянської історії, що характеризувався політикою десталінізації, політичною реабілітацією і непослідовністю реформ.

– пом’якшення політичного режиму, вільнодумство.

посилення економічної самостійності

деформованість структури економіки

зростання конкурентоспроможності продукції

зниження матеріало- та енергомісткості виробництва

«відбудова»

«лібералізація»

«застій»

«перебудова»

– група людей, що дотримуються інших, відмінних від державної ідеології поглядів на найважливіші суспільно-політичні, економічні й культурні проблеми держави.

– покоління молодих літераторів та митців, учасників руху за оновлення радянського суспільства, які протестували проти заідеологізованості в зображенні дійсності, боролися за відродження рідної мови, піднесення національної самосвідомості й людської гідності. 

- молоді люди, які намагалися відрізнятися від інших стилем свого одягу, зачісками та уподобаннями.

- люди, які були народжені у 60х роках 20 століття

І. Дзюба.  

Л. Костенко

Л. Лук’яненко

М. Косів. 

І. Драч, Л. Костенко, В. Симоненко. 

О. Гончар, О. Довженко, Л. Первомайський.

В. Сосюра, П. Тичина, М. Рильський. 

Є. Сверстюк, І. Світличний, М. Стельмах.

прихована, замаскована протидія будь-яким заходам, намагання перешкодити їх здійсненню.

безмірне звеличення особи, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в ієрархії політичної чи релігійної влади, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера

період радянської історії, що характеризувався політикою десталінізації, політичною реабілітацією і непослідовністю реформ.

– пом’якшення політичного режиму, вільнодумство.

жовтень 1952 року.

лютий 1956 року.

січень-лютий 1959 року. 

жовтень 1961 року. 

«коробки». 

«сталінки». 

«хрущовки». 

«комуналки».

у 1956 році. 

у 1957 році.  

у 1958 році. 

у 1959 році.

12 березня 1950 року. 

5 жовтня 1952 року. 

5 березня 1953 року. 

19 лютого 1954 року.

не змінив суті радянської тоталітарної моделі розвитку.

забезпечив повну реабілітацію жертв сталінських репресій.

створив передумови відновлення збройної боротьби УПА.

сприяв переходу до ринкових методів господарювання.

повоєнна відбудова

відлига

застій

перебудова

Ліквідація монополії КПРС на владу, передача влади З’їзду народних депутатів.

Лібералізація державної політики щодо церкви, розширення мережі церковних громад.

Ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених.

Реорганізація партійного апарату та створення національних комуністичних партій.

 повернення після війни на батьківщину військовополонених, цивільних полонених, які були направлені на примусові роботи, біженців.

насильницьке відчуження чи тимчасове вилучення державою для її потреб майна, продовольства громадян.

 виправдання, відновлення в правах неправильно звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб.

 створення умов для вільної діяльності політичних партій, громадських організацій.

української промисловості

української культури й мови

української армії

боротьби проти радянської влади

реформ в умовах радянської влади 

посилення диктатури комуністів

скорочення посівів інших культур

інтенсифікацію методів вирощування пшениці

освоєння цілинних земель Казахстану