Народження дисидентського руху

порушення прав людини, розстріл демонстрацій протесту проти підвищення цін, здійснення десталінізації тільки у визначених межах.

контроль з боку репресивних органів держави за україньскою творчою інтелігенцією, заборона користуватися українською мовою та дотримуватися національних традицій.

дискримінаційна політика центру щодо України, порушення конституційних норм, русифікація республіки, непослідовність процесу десталінізації.

Л. Танюк, В. Симоненко, А. Горська.

О. Палладін, И. Сліпий, В. Глушков.

Л. Курбас, О. Кириченко, П. Панч.

О. Шовкуненко, Д. Мануїльський, М. Стельмах.

які відкрито не погоджувалися з існуючою політичною системою, ідеологією.

активно відстоювали ідеали ліберальної демократії.

вели збройну боротьбу проти існуючого режиму.

Л. Лукяненко, І Світличний, В. Стус

А. Горська,В. Стус, Л. Костенко

 К. Білокур, В.Симоненко, Є. Сверстюк

В. Стус, В. Симоненко, Л. Костенко

Незгода у широкому значенні - активне неприйняття загальноприйнятого ладу, норм, цінностей, традицій або законів.

Ідеологічна кампанія з переслідування та дискредитації діячів культури і науки в СРСР.

Непогодження із офіційною ідеологією і з діями офіційної влади зокрема проти марксистсько-ленінської ідеології і політики Радянського Союзу.

Примусове виселення з місць постійного проживання окремих осіб чи цілих народів за наказом органів влади із застосуванням сили

1956 р.

1959 р.

1960 р.

1961 р.

 мирний характер

підтримка дисидентського руху російською православною церквою

проведення страйків

революційний характер

був поширений на всій території УРСР

був орієнтований на розв'язання проблеми товарного дефіциту

звертав увагу лише на соціальні проблеми

сприяв економічному прориву УРСР

написання листів-протестів до комуністичного керівництва

друкування в офіційних ЗМІ критичних матеріалів

позацензурне виготовлення та розповсюдження літературних і публіцистичних творів

розповсюдження національної символіки

Поширилось вживання української мови

Було започатковано чимало нових українських видань

Формується опо­зиційний національно-визвольний рух

Посилилася цензура

Був загальноукраїнським явищем 

Носив мирну, опозиційну, ненасильницьку форму боротьби

Носив радикальний характер та насильницьки методи боротьби

Мав чітко визначені форми організації

Виступав за винятковість українців в СРСР

Охоплював усі соціальні прошарки населення

активна політика партії в галузі культури

утвердження атеїстичної пропаганди як способу життя діячів культури

повне скасування ідеологічної цензури

лібералізації суспільно-політичного та духовного життя

шістдесятництво

космополітизм

лисенківщина

дисиденство

Київ

Харків

Львів

Одеса

І. Дзюба, І. Драч

 І. Світличний, А. Горська

В. Стус, Л. Костенко

Л. Лук’яненко, І. Кандиба

Українська повстанська армія

 Українська робітничо-селянська спілка

Організація українських націоналістів 

Український національний фронт 

Степан Хмара

В’ячеслав Чорновіл

Левко Лук’яненко

Іван Дзюба

освіті

образотворчому мистецтві.

кіно

літературі

Л. Костенко

М. Вінграновський

П. Тичина

В. Симоненко

шістдесятники

соцреалізм

Українська робітничо-селянська спілка

самвидав

Л. Лукяненко

О. Кириченко

М. Хрущов

І. Дзюба

організаційне становлення (гуртки, спілки, об’єднання), прагнення досягти мети конституційними методами (агітаційно-пропагандистські акції)

орієнтація на насильницьку боротьбу (підготовка терористичних актів, замахів на урядовців), перехід на нелегальне становище

поєднання масових акцій протесту (демонстрації, мітинги) з акціями, спрямованими на дезорганізацію владних структур (страйки, повстання)

проведення масових мирних акцій протесту та громадянської непокори (демонстрації, мітинги, бойкоти дій місцевої адміністрації)

О. Гончар

О. Антонов

Л. Лук’яненко

І. Миколайчук

«…Зняти з обліку спецпоселення і звільнити з-під адміністративного нагляду органів МВС греків, болгар, вірмен та членів їх сімей, виселених з Криму в 1944 р.»

«Затвердити… передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки…»

«…Поетів тоді називали формалістами за шукання своєї індивідуальності. Насправді, за шуканням істини замість ідеї, спущеної зверху для оспівування, …за опір, протистояння офіційній літературі та всьому апаратові будівничих казарм…»

«…Завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу. Для такої праці потрібні не скоростріл з багнетом, а натхненне слово з вірою в перемогу…»

«…Для цього необхідно: по-більшовицькому засудити і викорінити як несумісний з принципами партійного керівництва і нормами партійного життя культ особистості, вести боротьбу проти спроб відродити його в тій чи іншій формі…»