Дискретка

Істинним або хибним

Загальним або частковим

Умовним або безумовним

Складним або простим

Стрілка Пірса

Кон’юкція, Диз’юнкція, Заперечення 

Штрих Шефера

Еквівалентність

Кон’юкція, диз’юнкція 

Заперечення, диз’юнкція 

Кон’юкція, метод стрілка пірса

Еквівалентність, кон'юкція

Симетрична різниця, перетин

Картезіанський добуток, симетрична сума

Об'єднання, перетин, різниця та доповнення 

Перетин з доповненням, різниця

A∪B={2, 3, 5, 7, 11}

A ∪ B = {2, 3, 5, 11}

A ∪ B = {2, 5, 11, 7}

A ∪ B = {2, 3, 5, 7}

A∩B={2}

A∩B={6}

A∩B={2, 5}

A∩B={}

A = {2, 5, 11}

A={5, 11}

A = {2, 5}

A = {3, 7}

B / A = {2, 3, 7}

B/A={3, 7} 

B/A={7} 

B / A = {2, 5, 11}

це колекція, сукупність об'єктів або елементів

Це набір елементів, які мають спільну властивість.

Це сукупність різних об'єктів, яка визначається шляхом перерахування або за певним правилом.

Це визначена група елементів, де кожен елемент унікальний і належить лише одній множині.

Часткова множина

Нуль-множина.

Пуста множина

Множина нульового об'єму

Представлені у множинах А або В, або обома одночасно.

Унікальні в обох множинах. 

Містяться хоча б у одній з множин.

Належать принаймні до однієї з множин.

Елементи, які знаходяться тільки в множині А.

Належать до множини А, але не належать до множини В.

Присутні в множині А і присутні в множині В.

Містяться у множині А, але не у множині В.

Належать до множини B, але не належать до множини A.

Належать до множини A

Не належать до множини B, але належать до множини A.

Не належать до множини B

Знаходиться тільки в одній з множин.

Належать тільки для множини A

Не є елементами як множини А, так і множини В.

Належать множині A, але які водночас належать і множині B та навпаки. 

Набір, що складається з двох комутативних і асоціативних бінарних операцій об'єднання і переріз

Правило, яке виконує об'єднання використовуючи тільки одну множину

Набір правил, які вказують на те, що об'єднання двох множин завжди включає в себе їх перетин і навпаки

(A ∨ B) ∧ (C ∨ D)

(A ∨ B) ∨ (C ∨ D)

(A ∧ B) ∨ (C ∧ D)

(A ∧ С) ∨ (C ∨ D)

(A ∨ B) ∨ (A ∧ D)

(A ∧ B) ∧ (D ∧ C)

(A ∧ B) ∧ (C ∨ D)

(A ∧ B) ∨ (C ∧ D)

переліком, властивістю

предикатом, умовою

символічно, математично

зображенням, діаграмою Венна

Множина А або {яблуко, апельсин, банан, груша}

множина А або {0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9}.

Множина А або {e, d, c, b, a}

Множина А або {числа, які кратні 3 і менше 20}

Множина може бути відображена на набір натуральних чисел за допомогою відповідності один до одного.

Множина, яка містить безліч елементів

Містить фіксовану кількість елементів

Кількість елементів множини є нескінченою.

Множина, яка містить безліч елементів

Містить не фіксовану кількість елементів

Кількість елементів множини які є скінчені.

Містить 100000 елементів

Універсальна множина

Повна множина

Часткова множина

Порожня множина

Поняття, яке описує відношення між множинами, коли всі елементи однієї множини знаходяться також в іншій множині.

Множина, що містить менше елементів, ніж інша множина.

Множина, яка складається з елементів, які не належать іншій множині.

Множина, яка містить тільки елементи, що належать іншій множині.

Якщо вони мають однаковий розмір шрифту.

Якщо вони складаються з одних і тих самих елементів.

Якщо мають однакову назву.

Якщо вони мають однаковий порядок елементів.

Знак включення 

Знак об'єднання

Знак перетину

Знак рівності

Заперечення p̿ пропозиції р, логічно еквівалентний р. p̿= p

Заперечення p̿ пропозиції р логічно визначений р. -p=p

Подвійне заперечення p логічно еквівалентне запереченню -p. p=p̿

Логічне додавання p і p̿ дорівнює p - p + 1

 x ∨ y

 x ∧ y 

x ⊕ y

x ~ y

 x → y

x / y 

 x △ y

x ∨ y

(¬A∧B)∨(A∧¬B)

(¬A∨B)∧(A∨¬B)

(A∨B)∧(¬A∨¬B)

(A∧B)∨(¬A∧¬B)

A→B

A⊕B

A∧B

A∨B

A ∨ B

A ∧ B

A = B

A ≡ B

¬(A ∧ B) 

A ≡ B 

A = B

A > B

A∨B

A>B

A=B

A→B

¬(A∧B)

A=B

A<B

(A∧B)

Таблиця істинності для закону подвійного заперечення має всього один рядок, де значення змінної істинності (T або F) змінюється на протилежне значення.

Таблиця істинності для закону подвійного заперечення має два рядки, де значення змінної істинності (T або F) для першого рядка збігається зі значенням другого рядка.

Tаблиця істинності для закону подвійного заперечення має дві змінні, кожна з яких може мати два можливих значення істинності.

Таблиця істинності для закону подвійного заперечення має три стовпчики, представляючи змінні p, q і їх заперечення, але значення не змінюються на протилежне.

Карл Фрідріх Гаусс

Альфред Норт Уайтхед

Ісаак Ньютон

Леонард Ейлер

Шлях, який включає лише одну вершину графу

Шлях, який з'єднує дві вершини графу

Шлях , який містить всі вершини графу рівного один раз

Шлях, який містить всі ребра графу рівного один раз

Таблиця зі списком чисел

Вершини (точки) та ребра (зв'язки) між цими вершинами.

Множина літер алфавіту

Матриця чисел

Позначеним

Орієнтованим

Зваженим

Неорієнтованим

R^-1

R¹

R

1/R

Вектор суміжності, таблиця суміжності, список вершин, діаграма графів.

Список суміжності, матриця суміжності, матриця інцидентності, список ребер.

Список вершин, таблиця інцидентності, матриця інцидентності, вектор суміжності.

Вектор інцидентності, таблиця суміжності, список вершин, діаграма графів.

Х × Y

Х + Y

Х - Y

Х / Y

У теорії множин позначенням називається зображення множини у формі графіка.

У теорії множин позначенням називається кількість елементів у множині.

У теорії множин позначенням називається відношення між елементами множини.

У теорії множин позначенням називається спосіб запису множин, зазвичай у формі переліку елементів, розділених комами і у фігурних дужках. 

A×B={(a1,b1),(a2,b2)}

A x B = {(a1, b1), (a1, b2), (a2, b1), (a2, b2)}

A×B={(a1,a2),(b1,b2)}

A×B={(a1,b1,a2,b2)}

Ребра

Вузли

Точки

Дуги

Пучок

Кінцеве ребро

Петля

Спрямоване ребро

граф, у якого кожне ребро має напрямок 

граф, де всі вершини розташовані на одній лінії

граф, у якого всі ребра з'єднуються між собою

граф, у якому немає зв'язків між вершинами

N

B

D

L

K

M

B

Z

Q

R

Z

N

D

R

Z

L

x1 = 0; x2 = 0; x3 = 0; x4 = 0; x5 = 1 (0; 0; 0; 0; 1)

x1 = 1; x2 = 1; x3 = 0; x4 = 0; x5 = 1 (1; 1; 0; 0; 1)

x1 = 1; x2 = 1; x3 = 1; x4 = 0; x5 = 1 (1; 1; 1; 0; 1)

x1 = 0; x2 = 0; x3 = 0; x4 = 0; x5 = 0 (0; 0; 0; 0; 0)

11001

01001

10001

00011

Інтегральними

Синтетичними

Канонічними

Алгоритмічними

досконалими кон’юнктивними нормальними формами

імперативними алгебраїчними формами

суперпозиційними диз'юнктивними нормальними формами

абстрактними декартовими формами

Граф

Таблиця істинності

Формула

Матриця

кожному наборі змінних

жодному наборі змінних

одному наборі змінних 

декільком наборам змінних

Завжди найкоротшою

Завжди складною

Має безліч варіантів

Єдиною для цієї функції 

Це логічна форма, що складається з кон’юнкції диз'юнкцій, де кожен диз'юнкт містить змінні або їх заперечення, а кожен літерал — це змінна або її заперечення.

Це форма, що містить лише одну диз'юнкцію.

Це форма, де кожен літерал містить лише одну змінну.

Це форма, де кожен диз'юнкт містить лише один літерал.

Жодної

Дві

Безліч

Одну

Середнього

Мінімального

Максимального

Нульового

елементи

предмети

об'єкти

одиниці

припустимим

обгрунтованим

вичерпним

істинним

арифметичною

логічною

синтаксичною

контекстуальною

арифметичною

логічні

контекстуальною

синтаксичною

аксіома

суперечність

висловлення

квантор

вірного

істинного

простого

позитивного

протиріччям

неправдивістю

фікцією

контрадикцією

петлі

ребра

вершини

рекурсивно

ребра

петлі

вершини

порожньою

вершини

ребром

універсальною

підмножиною

порожньою

формулами

підмножиною

ребра

підмножиною

ребром

порожньою

універсальною

підмножиною

петлі

істинного

вершини

ребром

універсальною

спільних

елементів

підмножиною

формулами

універсальною

ребром

Венна

формулами

підмножиною

ребром

числами

графами

рядками

формулами

предметами

множинами

просторами

асоціаціями

Ейлера

Ньютона

Арістотеля

Піфагора

спільних

унікальних

випадкових

різних

спільних

елементів

власних

унікальних

об'єктом

квадратом

сумішшю

збіркою

абсолютною

нормальною

стандартною

звичайною

одиниці

дійсних чисел

логічних значень

нуля

арифметичні

магічні

логічні

геометричні

випадкового

істинного

хибного

неправдивого