Дитинство Тараса ООП

Золоті в тебе пальчики (Оповідання з книги «Дитинство Тараса»)

Якось Тарас ніс подвір’ям воду до кухні й зачув галас паненят у садку: — Учитель, учитель! — і вони кинулися назустріч літній людині. Оточений панськими дітьми, учитель сів на лавочці й почав щось розповідати. Поставивши відра на землю, Тарас підкрався до огорожі послухати, про що йтиме мова. Серце його завмирало в грудях. Учитель Превлоцький розповідав дітям, що вчитиме їх малювати. І одразу розпочав урок. Він пояснював просто, ясно, а панські діти ніяк не могли второпати. «І чого тут не розуміти?» — дивувався Тарас. Учитель ще раз пояснив, і Тарасові здалось, що навіть баран, який ходив по подвір’ю і скуб траву, і то вже міг би розібрати…

Прощаючись, учитель сказав, що приходитиме щодня в післяобідню пору, і звелів паненятам приготувати папір та олівця. З того дня Тарас почав потай слухати уроки малювання. Зранку він дуже вправно працював на кухні, щоб скоріше усе впорати, а в обідню пору зникав, що й не розшукати. 21 Сховавшись за тином, хлопець уважно слухав, що говорив учитель. Він сумлінно перемальовував усі малюнки, які давав учитель своїм учням. Незабаром Тарас навчився знімати натуру, затушовувати тіні. Одного разу вчитель примітив, що якесь бідне хлоп’я, сидячи за тином, слухає його і щось малює. «І що то воно може малювати своїми огрубілими пальцями», — подумав учитель і підійшов до огорожі. Його здивуванню не було меж — кріпацька дитина тримала в руках чудово виконаний малюнок.

Учитель глянув на руки Тараса, на чорні, загрубілі від тяжкої роботи пальці й промовив: — Золоті в тебе пальчики, хлопче… Дай малюнок… Схопились панські діти, обступили вчителя, у руках якого було пречудово виконане тільки-но дане їм завдання. Учитель розпитав Тараса, хто він, чий, звідки, як опинився серед челяді, що робить, похвалив за малюнок і дозволив приходити на уроки. — Учись, учись! З тебе буде маляр! — І дав Тарасові аж п’ять аркушів паперу й олівець.

Дмитро Красицький