Діяльнісний підхід у культурології. Культура та природа

наука про фізичні явища;

 наукові знання про продуктивність праці;

наука про зміст і сутність культури, закономірності національного та світового культурно-історичного процесу;

 природнича наука.

 Л. Вайт;

К. Маркс;

В. Тейлор;

О. Шпенглер.

суспільство;

культуру;

історію;

все вище перераховане

 гуманістична;

 виховна;

економічна;

світоглядна.

 К. Леві-Стросу.

Л. Вайту.

 Т. Парсонсу.

М. Донцову. 

визначення місця людини у світі;

  підвищення продуктивності праці;

аналіз процесів і тенденцій соціокультурного оточення сучасності;

   аналіз технічного процесу.

 І. Кант

Сенека.

 Цицерон.

 Архімед

 «виховання»;

«обробіток землі»

«освіта»;

«мистецтво»

 Досягнення минулих і нових цивілізацій.

 Різноманіття видів діяльності.

Духовні та матеріальні цінності.

 Усе перераховане вище. 

 Економіка.

 Праця.

 Політика.

 Культура

Виховна, гуманістична, комунікативна, інформаційна.

Пізнавальна, світоглядна, адаптаційна.

 Ціннісна, нормативна, людинотворча.

Усі відповіді правильні. 

   Інтегративної.

  Комунікативної.

 Нормативно-регулювальної.

 Світоглядної.

світоглядна функція культури;

  комунікативна функція культури;

пізнавальна функція культури;

виховна функція культури

 антропоморфізм;

 антропогенез;

 антропоцентризм;

  антропософія

 первісної

давньосхідної;

античної;

середньовічної.

технічної еволюції;

 лише культурної еволюції;

лише біологічної еволюції;

 біологічної та культурної еволюції.

 Культура

 Світ.

 Людина.

  Тварина.

фетишизму

 тотемізму;

анімізму;

табу. 

традицій;

анімізму

магії;

тотемізму. 

магії;

тотемізму;

анімізму;

фетишизму.

 Перун;

 Зевс;

Сварог;

Дажбог.

 віра у надприродні властивості матеріальних речей;

віра в існування родинного зв’язку між групою людей і певним видом рослин чи тварин;

 віра в різноманітних духів, душу як двійника тіла;

  воля до життя та боротьба за існування.

 Сократу.

 М. Монтеню.

Епікуру.

Лукрецію

 Тотемізм.

 Теїзм.

 Богошукання.

Синкретизм. 

Міф – це сприйняття світу, всесвіту доісторичними людьми.

Міф – це вигадка неосвіченої, забобонної людини.

Міф – це теорія про походження людини.

Міф – це архаїчна розповідь про богів і героїв

країнах Стародавнього Сходу;

Стародавній Греції;

Стародавньому Римі;

   Стародавній Індії.

буденна поведінка людини, яка визначає її належність до певного соціального кола;

художній світогляд, що зберігається в культурі;

соціокультурний спадок, що передається від покоління до покоління та зберігається тривалий час;

 сприйняття світу людьми. 

 обряд;

традиція;

звичай;

побут.

 Г. Сковорода

М. Бердяєв

 П. Юркевич;

І. Вишенський. 

  Табу – ритуальна заборона, що накладається на якунебудь дію. 

Табу – складне культурне утворення, протилежне традиційній, панівній культурі.

Табу – очищення через співчуття та страх.

 Табу – буденна поведінка людини, яка визначає її належність до певного соціального кола.