Другорядні члени.

Поклала в торбинку хліба та цибулі.

Велика кількість птахів оселяється на березі моря.

Моя любов до народу не дозволяє мені віддати рідний край на поталу лютому гнобителю.

Сяє сонце з неба ясно, і цвіте калина красна.

Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією казковою красою. 

Зима встановлює свої закони й правила.

Сніг переливається різнобарвною веселкою, легким морозцем. 

 Лежить під небом чистий та спокійний степ.

 Велика кількість птахів живуть на березі моря.

Живи, Україно, для волі!

 Ми хотіли працювати до пізньої ночі.

підметами

присудками

означеннями

вони не є членами речення

присудки    

означення

обставини 

додатки

зі вставним словом

простим

складним 

із звертанням

Понеси мене на крилах радосте моя

 Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора

Старі дуби спасибі вам за осінь

Чудово в лісі ранньою весною.

Гули бджоли в квітах.

Вітер-пустун зірвав з яблуні листя, і стоїть вона.

Весною сій - восени збереш.

 Шелестить похжовкла кукурудза, ніжиться під вересневим сонцем врунистими сходами озимина.

Місто Кривий Ріг лежить на тому місці, де річки Інгулець і Саксагань, зливаючись, утворюють мис.

Струмок дзюрчить, роса блищить, і вогнище палає, і ліс гілками верховіть у небесах витає.

Цілує сонце рушники у чистій материній хаті.

У танок веселий вітер водить вишні.

У лузі пахне вогкою травою.

Сховалось у веселих хмарах сонечко жовтеньке.

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями.

підметом

присудком

додатком

обставиною