Другорядні члени речення

додатки

означення

обставини.

кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним єднальним сполучником

між однорідними членами, які пов’язані сполучниками і (й), та (=і) в пари, перед сполучниками коми не ставляться, а пари відокремлюються комами

кома ставиться між однорідними членами, з’єднаними протиставними сполучниками сурядності

кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваним розділовим сполучником

Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю, і розмовою з самим небом, і особливо крилами.

Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку – землі під собою не чую.

Як вона любила робити i в городi, i в полi, i в лузi, i в лiсi i тихо втiшатися зробленим!

І так добре було в ній іти до знадливого вогника, до чиєїсь загадки чи казки, до чийогось життя.

Ураз усе покращало біля мене: і ясени з блакитнавими тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи. 

Ураз усе покращало біля мене – і ясени з блакитнавими тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи.

Ураз усе покращало: біля мене і ясени з блакитнавими тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи.

Ураз усе: покращало біля мене: і ясени з блакитнавими тінями й зеленим шумом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи. 

Мене збудили скрип дверей, гупання чиїхось чобіт, і чудернацький сміх.

А піді мною земля така свіжа, така м’яка, мов колиска.

І навіть од дідового кожуха віє не чинбарнею, а зіллям.

Переляканий i розтривожений, я вискакую в затоплений мiсячною повiнню двiр.

1

2

3

4

А сонце посміхнеться i на промiннi спустить у лiси у луки в поля i на воду ключi.

I хороше i дивно i радiсно стає менi, малому, в цiм свiтi...

Пісня одразу наблизила до мене весну. І ставок із вербовою дощечкою і Настечку над водою і зорі у воді усе те, в чому я живу. 

I радiсть i смуток i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.

І холод і голод оселився в Чіпчиній хаті.

І так і сяк намагався їм допомогти а не виходить.

Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

Нічний спосіб життя ведуть і сич і сова.

А соловейко не відмовляється ні від сухого листя ні від торішньої трави.

Листя лежало на колодах осикових дров на купі гарбузів.

І восени і взимку на базарчику одна стара жінка чи дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей.

Столиці міста й містечка велетенські та зовсім крихітні країни усе це тепер випало Іванові Силі побачити на власні очі.

Усе докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе.

Усі весну щиро люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

У нашому саду була розкішка флора жоржини й кропива любисток і ревінь

Подяка вам за все і за довір'я, й за любов.

Тиша була переповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита.

Насправді ж музика — це все і спів, і чистота, і птахи ці, і хмаровиння.

Підручні гетьмана Перебийніс Богун Нечай теж були добре відомі всім

Наче в кошмарному сні, він втратив усе щастя, радість, спокій.

заступивши темрявою небо

і зависли над молодими садами.

і все живе зачаїлося.

і ринула стоголоса злива.

і пішов густий літній дощ.

Все було окутане чорною непроглядною тьмою.

Настав похмурий задушливий вечір.

Небо оповили хмари круглі високі з ніжними білими краями.

Ніч розкинула над селом своє темне всипане зорями шатро.

Увесь далекий морський простір осяяний сонцем

Невеликі карі очі блищали з-під чорних брів.

Бурхливе вранішнє море хлюпало в сонний берег.

Обережні приглушені кроки наполохали тварину

Прозорий ранковий туман здіймався над розігрітою землею. 

Поміж замком і ставом розкинулося передмістя.

Чулося гудіння медоносних бджіл, волохатих джмелів

З гори видно скошені жита й залитий водою луг.

У траві горіли степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів.

Наймилішою й найдорожчою для людини є її рідна мова. 

Софійка попросила нас прийти раніше й підготувати сюрприз для іменинника.

Любомир хотів зупинитися, заспокоїтися, розчинитися в далекому безмежжі

Ярослав мав давню мрію – потанцювати й поговорити з однокласницею.

Олесина й Оксанина квартири розміщені праворуч від ліфта, біля сходів

Назар вирушає вишукувати й купувати раритетні книги.

Мене весь час палило, морозило, і холоднеча у хаті була нестерпна.

Зерно і камінь, суша і вода достойні буть зображені в картині.

Любить він такі ночі безвечірні, цю тишу і якусь таємничість у всій природі.

Над травою височіли безладно розкидані черешні, яблуні, груші.

Уже відспівав свою коротку , веселу мелодію березень, і поплив з гір у доли швидкими потоками.

Уже відспівав свою першу весняну мелодію березень, і поплив з гір у доли швидкими потоками.

Уже відспівав свою першу весняну мелодію березень і поплив з гір у доли швидкими потоками.

Уже відспівав свою весняну, сповнену молодості мелодію березень, і поплив з гір у доли швидкими потоками.