другорядні члени речення

додаток, обставина, підмет;

додаток, означення, присудок;

 додаток, означення, обставина.

непрямих відмінків (кого?чого? кому? чому? ким? чим? та ін.)  

який? яка? яке? чий? чия? чиє?

де? куди? як? звідки? з якою метою?

Удома й стіни помагають.

Велике дерево поволі росте.

В закритий рот муха не влізе.

 Вісті не лежать на місці.

 підмета

 додатка

  означення

  обставини

 присудка

підмета 

означення

додатка

присудка

обставини

головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

другорядний член речення, що означає ознаки дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? чому?

другорядний член речення, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?

розглядала малюнок;  

уважно розглядала;  

 малюнок;

 Олена розглядала. 

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою. 

Небо заступили хмари.

 Дороги веселі пливуть повз оселі.

 Людина завжди поважала землю!

  Поважай своїх батьків.

  Працю завжди вважали святим обов’язком.

  Ти любиш край наш дорогий? 

2

4

5

6

 Сонце сховалось.

 Тане білий сніг.

  Гарна пісня звучить.

  Не шукай за морем.

  Вітер пісню співає стоголосо.

 У гаю весело щебетали пташки.

   Холодний ранок настав.

 Летять у далекий вирії гуси.

Люди стомилися в дорозі.

Від пісні добрішають люди.

Повіяв ранковий вітер з моря.

я

малюнок

намалюю

гарний

завтра

Узагальнювальним

Однорідним

Вставним

Об'єднувальним

Підмети і присудки

Усі члени речення

Додатки, означення та обставини

Тільки поширені речення

Кома, знак оклику, тире

Тире і двокрапка

Кома, тире, двокрапка

Тільки коми

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня...

Мальви такі розмаїті: білі і червоні і сині.

Діти кинулись один перед одним рвати чудові квіти - рожеві гвоздички, лілові дзвіночки.

І степ і лиман і озеро - все закуталось у лиман

Бачу, що всі кругом сміються і Людмила Василівна і режисер і оператор.

Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну.

Сонце ліси поля води повітря все це святиня, яку маємо берегти..

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Дерева трави квіти усе жило в очікуванні весняних сонячних дотиків.

Ми садили ліс у полі і дубочки і тополі і осику і ліщину і червону горобину.

І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки.

Пісні приказки прислів’я все те вражало надзвичайним багатством жарту гумору практичного розуму. (І. Нечуй-Левицький)

Звучать улюблені слова Держава Тризуб Булава! (Яр Славутич)

У слові є все злагода спокій усталеність надія. (П.Загребельний)

На почесному місці сиділи вчителі Феофіл Григорович Степан Тарасович Олена Михайлівна (Ю.Яновський)

А.  У повітрі пахло розквітлими садами, молодими травами, зігрітою землею.

Б.  Пролітають над слободою то журавлині ключі, то косяки диких гусей.

В.  На села, на ниви і поля веселе сонце ллє проміння.

Г.   І дзвенить вітерець, і листочки тріпочуться ніжно.

А.  Довіра й честь панували в сім’ї.

Б.  Я не тільки проведу тебе додому, а й допоможу нести сумку.

В.  Дивиться вона не надивиться на свого сина.

Г.   Говори, говори моя мила: твоя мова – співучий ручай.

А.  Вузька дорога губилася в буйних зарослях ліщини.

Б.  У руку взяв зерно важке і повне й кинув у землю.

В.  Чорна ніч спливала з чорного неба на чорну землю.

Г.   Польова дорога вела до густого бору.

А.  Весною усе прокидалося та цвіло і пахло навкруги.

Б.  Раділи і садки, і поля, і усі люди.

В.  Протоптані від хати стежки бігли в усі боки до школи, до криниці, до ставка.

Г.   Білою сніговою ковдрою були вкриті хати, дерева, поля, дороги.

А.  Оргкомітет розглядав тексти тез і доповідей і програму конференції.

Б.  Довкола життя вирувало: росло, цвіло, спиналося до сонця.

В.  Письменники Франко, Кобилянська, Коцюбинський відтворювали українське життя.

Г.   Казки люблять усі дорослі й діти.