Другорядні члени речення

А) Летять у далекому вирії гуси.

Б) Кожна травичка на своєму корені росте.

В) Вишиває осінь золоті квітки.

А) Задумалось глибоко поле.

Б) А ми ту червону калину підіймемо.

В) Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

А) Берізки зашелестіли своїми листочками.      

Б) Настав сірий туманний ранок.

В) Зима непомітно вступила в свої права.   

А) Я охоче допомагаю мамі

Б) Настав сірий туманний ранок.

В) Річка весело іскриться.

А) Мороз уночі намалював квіти на холодному склі.

Б) Пролетіли гуси над долиною, над калиною.

В) Дітям дарували книжки й фотоальбоми.

Сонце росло, палало й тихо спускалося додолу.

Ліси й садки вкрилися цвітом запашним.

Студенти виконували завдання керівника швидко, весело, моторно.

Бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька!

Це місто любило легенди, жило ними.

Розплелись, розсипались вересневі дні.

Клумбу прикрашали троянди, гладіолуси, жоржини.

Є в наших лісах водяний звір.

Луки, гори, пишні сади принишкли.

Червоно на небі, на узгір’ях і на горі.

І будинки і дороги, і ліси видно навкруги.

Перед самою хатою росли червоні, рожеві, білі маки

Вірний приятель – то найбільший скарб

Зоря на небі рожева уже почала займатись

Осінній вітер одгуляв, і затих.

Я шукаю чистих серцем а не гострих на язик.

І барвінком і рястом квітчає весна землю.

Ніч іде в гаї, в долини, трави нахиля.

На вершечку стрілецької гори на горах і долинах скрізь уже запанувала тиша.

На річці в лісі на полі усюди німа тиша.

Море скелі земля все поволі зникає.

Наче все покрилось туманом і ріка і гори і сади.

Земля, вода, дерева - усе поснуло.

І все поволі зникає - море, скелі, земля.

А життя було усюди: і на землі і у воді, і в повітрі.