Другорядні члени речення. Однорідні члени речення.

підмет

присудок

додаток

означення

В літо весна поспіша, сіючи квітом круг себе.

Далекими світами летів додому птах.

Прилетіли гуси, сіли у воротях.

В річках тепло ламає кригу.

Кожна травичка на своєму корені росте.

 Школа зустрічає дорогих гостей.

 Вишиває осінь золоті квітки.

Летять у далекому вирії гуси.

Серце оживає і радіє весні.

  Зима непомітно вступила в свої права.

  Настав сірий туманний ранок.

 Берізки зашелестіли своїми листочками. 

підмета

додатка

означення

обставини

низку

пісень

народних

увечері

Птахи приносять користь і радість.

  Дерева тут одягнуті глицею і не пропускають холодного вітру.

  Повернулися до рідних місць білі лебеді, лелеки, чаплі.

  Знов настала прозора, барвиста осінь.

Ось вода вийшла з берегів, затопила луки, загрожує поселенням.

  Сині тумани вкривають поля, сади, луки, й ліси

 Спить і ліс, і очерет.

  Павутиння обснувало верби й тополі стіжки й тини

Вісниками весни в Україні вважалися ластівки, лелеки, лебеді.

  Усе навкруги сміється: луки, гай, ріка.

  В Україні ростуть такі лікарські рослини: звіробій, горицвіт, м'ята, деревій.

  І родина, і школа, і мисливці повинні піклуватись про охорону нашої чарівної природи.

Будь чуйним до всіх і до неньки, і до батька, і до дідуся з бабусею.

  І небо, і море, красу світову усе бачить поет у широкім роздоллі.

Доброта, чуйність, вихованість усі ці риси прикрашають людину.

  Земля України, і небо, і люди усе мені рідне.

Тут рідне все навколо бузковий кущ, паркан, старий хлівець.

 І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство, й розлука , й твоя материнська любов.

Мені рідне усе і люди , і небо. і земля України.

Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки усе те будить в серці одраду.

Мама вимила весь посуд: тарілки, виделки, горнятка.

На пероні вокзалу були: чоловіки, жінки, діти.

 Усе всміхалося Ганнусі і небо й квіти, й дерева

Рідний дім, вишні у цвіту, журлива річка і запашний луг - усе це пов'язано з образом матері.