Думи як жанр виникли
у ХІХ столітті
в XV—XVІ столітті
у ІХ столітті
з появою літописання
Думи як жанр виникли
у ХІХ столітті
в XV—XVІ столітті
у ІХ столітті
з появою літописання
Кобзарі виконували роль
старшин
охоронців
новинарів
помісників
”Віртуозом межи простими бандуристами” Леся Українка називає
О. Вересая
Є. Мовчана
Г. Гончаренка
П. Носача
Професійним кобзарем сучасності вважають
М. Литвина
Є. Адамцевича
П. Ткаченка
В. Нечепу
Народні думи близькі до
казки
легенди
історичної пісні
оповідання
М. Богуславка потрапила в кам’яну темницю
перепливши на човні річку
переодягнувшись у одяг турка
підібравши ключі
під час від’їзду пана турецького
Козаки називали М. Богуславку
бранкою
полоненою
султаншею
володаркою
Героїня обіцяє козакам
привітати їх із Великоднем
сказати, який день у землі християнській
дати їм ключі від темниці
випустити невільників
Невільники перебували у полоні
33 роки
20 років
30 літ
25 років
М. Богуславка прийшла до козаків
у Великодню суботу
на Великдень
у неділю в час служби
у Великодній тиждень
Біля якого моря відбуваються події у творі?
Каспійського
Азовського
Чорного
Аральського
М. Богуславку називали легендарною героїнею, бо
вона з примусу залишила рідну землю
усім серцем любить рідний край
це вигаданий образ
вона є символом українок, які на чужині зберегли високі патріотичні почуття
Високим і святим почуттям для героїв народних дум була любов до
природи рідного краю
історичних пам’яток
вітчизняного мистецтва
Батьківщини
Найвідомішими кобзарями були
Т. Шевченко, М. Кравченко, О. Вересай
Г. Гочаренко, Є. Мовчан, П. Носач
П. Ткаченко, М. Литвин, Г. Майборода
П. Носач, Т. Кравченко, М. Лисенко
Українським Гомером називали в народі
Є. Адамцевича
Є. Мовчана
О. Вересая
В. Литвина
Одним із найвідоміших колективів бандуристів є
національна академічна капела ім. Майбороди
Львівська капела бандуристів
капела, створена Василем та Миколою Литвинами
капела чернігівської кобзарської школи
До жанрових особливостей дум належать усі, окрім
виконання під супровід бандури
перевага дієслівної рими
містять фантастичні елементи
ретардація
У думі “Маруся Богуславка” головна героїня була
козачкою
попівною
дочкою міщанина
селянкою
У в’язниці перебувало
700 козаків
600 невільників
800 в’язнів
500 полонених
М. Богуславка просить невільників
передати лист батькам
минути Богуслав
сказати батькам, щоб з неволі її не викупляли
щоб батьки приїхали за нею
“Ясні зорі, тихі води, край веселий” уособлюють
вільне життя на степових просторах
втечу з кам’яної темниці
рідну українську землю
Божий світ, праведне сонце
Маруся не хоче, щоб її звільнили з турецької неволі, бо
їй подобалося турецьке життя
вона потурчилась і побусурманилась
вважала себе зрадницею
було соромно повертатися додому
Заплачка – це
звернення до Бога з проханням про оборону
уславлення героїв думи
повторення частин твору з метою уповільнення
заспів до думи
Образ М. Богуславки – це
реальний образ українки – невільниці з Богуслава
збірний образ, який не має конкретного прототипу
жінка, яка добровільно стала дружиною султана ради матеріального блага
жінка-зрадниця, що прагне розкоші турецької
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест