Звертання. Вставні слова

Мужність, як правило, скромна.

Мужність, як правило скромна.

Мужність як правило, скромна.

Мужність - як правило - скромна.

Видно він ніколи так і не дізнався про своє походження.

За селом видно зелений гай.

Заєць видно задрімав на сонечку.

Видно там було дуже гаряче.

упевненість

джерело повідомлення

порядок викладу думок

слова ввічливості

невпевненість

джерело повідомлення

порядок викладу думок

різні почуття

порядок думок

упевненість

джерело повідомлення

слова ввічливості

здається

будь ласка

на мою думку

 навіть

Скажіть шановний де мешкає Софія.

Друже радий зустрічі з тобою.

Як тебе не любити Києве мій.

До тебе люба річечко ще вернеться весна.

… зламатися тіло, але ніколи – дух.

… в тих хащах і заростях причаїлися дикі звірі, гадюки й слони?

Ніхто не ... світа пережити.

Він не … уявити, як це коні топчуть жито і дзвенять, гудуть копита вражих коней по містах.

Йому здається що він у пастці.

Здається я знаю цього юнака.

Будинок тут можливо недавно люди збудували.

Саша може вам заспівати.

називає того,до кого звертаються

бувають поширені та непоширені

виражається іменником у формі називного відмінка

може стояти лише на початку речення

завжди виділяється комами

 Мій давній друже Мушу я з тобою розстатися надовго… (Леся Українка.)

Благословенний будь мій рідний краю (Д. Павличко.)

Не треба сліз не хмур кохана брови й не схиляй лице своє сумне (В.Сосюра)

Не можна любити народів других коли ти не любиш Вкраїну (В.Сосюра)

 Весна гадаю буде ранньою. 

 Вечірнє сонце дякую за день!

 ЇЇ посмішка здавалася такою щирою відвертою...

Люди кажуть що весна буде ранньою.

радість

впевненість

невпевненість

жаль, тривогу

У зоопарку на жаль не побачиш, як красиво злітає табунець рожевих фламінго.

Проте тут можна спостерігати характерний танок птахів.

Зоологи його називають "кормовим".

Ходять фламінго басейном і кумедно дріботять ногами.

  Люблю я сонечко, тебе.

О краю мій тужу я за тобою!

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно.

 Жив, живеш і будеш жити мій народе.

  Петре Іванович

  люба мама

Ганно Петрівно

 Тарасику

рідна мово