Джерела права. Система права та її елементи.

а) форми зовнішнього прояву влади держави;

б) державно-офіційні способи закріплення і зовнішнього прояву правових норм;

в) сукупність усіх чинних нормативно-правових актів.

а) рішення конкретної юридичної справи, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому.

б) правило поведінки, що складалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняється державою.

в) документ двох або кількох держав, який містить норми права про встановлення, зміну чи припинення прав та обов'язків у різних відносинах між ними.

а) правило поведінки, що складалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняється державою;

б) рішення конкретної юридичної справи, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави і яке стає обов'язковим для вирішення подібних справ у майбутньому;

в) акти-документи, які містять церковний канон або іншу релігійну норму, яка санкціонується державою для надання їй значення і забезпечується нею.

а) добровільне й узгоджене рішення двох чи більше сторін, яке містить юридичні норми з метою урегулювання певної життєвої ситуації і забезпечується державою;

б) акт компетентних органів, що видається на підставі закону, відповідно до його положень і на його виконання;

в) офіційний письмовий документ, прийнятий компетентними суб'єктами, в якому в односторонньому вольовому порядку встановлюються, змінюються чи скасовуються загальнообов'язкові правила поведінки.

а) акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до його положень і на його виконання;

б) нормативні акти вищого представницького органу держави, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини і мають найвищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів;

в) добровільні й узгоджені рішення двох чи більше сторін, які містять юридичні норми з метою урегулювання певної життєвої ситуації і забезпечується державою.

а) інтегрована принципами права, зумовлена сполученням приватних і публічних інтересів сукупність правових норм, внутрішня організація якої характеризується їх єдністю, узгодженістю, диференціацією та групуванням у відносно самостійні структурні утворення;

б) відокремлена група норм права, які регулюють суспільні відносини певного виду;

в) відокремлена сукупність норм права, спрямована на регулювання сфери однорідних суспільних відносин відповідними методами.

а) відокремлена група норм права, які регулюють суспільні відносини певного виду;

б) відокремлена сукупність норм права, спрямована на регулювання сфери однорідних суспільних відносин відповідними методами;

в) ) інтегрована принципами права, зумовлена сполученням приватних і публічних інтересів сукупність правових норм, внутрішня організація якої характеризується їх єдністю, узгодженістю, диференціацією та групуванням у відносно самостійні структурні утворення.

а) правовий звичай;

б) правовий прецедент;  

в) нормативно-правовий акт.

а) первинний структурний елемент системи права, спрямований на регулювання типових суспільних відносин;

б) об'єднання взаємопов'язаних інститутів, що формується в межах однієї галузі права;

в) інтегрована принципами, завданнями і функціями, зумовлена характером інтересів сукупність інститутів і галузей права, які регулюють комплекс суспільних відносин за допомогою подібних методів правового регулювання. 

а) структурні елементи системи права;

б) структурні елементи норми права;

в) інститути галузі права.

а) відокремлена група норм права, які регулюють суспільні відносини певного виду;

б) відокремлена сукупність норм права, спрямована на регулювання сфери однорідних суспільних відносин відповідними методами;

 в) ) інтегрована принципами права, зумовлена сполученням приватних і публічних інтересів сукупність правових норм, внутрішня організація якої характеризується їх єдністю, узгодженістю, диференціацією та групуванням у відносно самостійні структурні утворення.

а) елемент норми права, що вказує на життєві обставини, за наявності та/або відсутності яких реалізується правило поведінки ;

б) елемент норми права, що вказує на правило поведінки, якому має відповідати поведінка суб'єкта;

в) елемент норми права, що встановлює невигідні наслідки на випадок порушення правила, визначеного в диспозиції.