Семінар 4 ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

соціологія праці, соціологія менеджменту (управління), соціологія організації.

соціологія виробництва, соціологія організації, соціологія ресурсів.

соціологія праці, соціологія промисловості, соціологія сільськогосподарського виробництва.

соціологія якості, соціологія організації, соціологія результативності.

галузь соціології, що вивчає трудову діяльність як історичний процес, соціальні чинники виникнення праці, вплив соціальних умов на формування видів праці.

галузь соціології, що вивчає трудову діяльність взагалі та як саме людську властивість, вплив праці на еволюцію людини.

галузь соціології, що вивчає трудову діяльність як соціальний процес, соціальні чинники підвищення ефективності праці, вплив соціальних умов на ставлення людей до праці.

галузь соціології, що вивчає трудову діяльність як саме людську визначальну властивість, вплив соціальних умов на добробут людини.

штучне об’єднання інституційного характеру, призначений для виконання певної функції.

може співпадати з поняттям “управління”, хоча, звичайно, не вичерпує його.

діяльність по розподілу функцій, координації і т.п.

організаційні цілі і функції, ефективність результатів, мотивація і стимулювання персоналу

використовується для характеристики ступеня впорядкованості об’єкта, тобто для виявлення його структури і типу зв’язків цілого та його частин.

сукупність більш конкретних інститутів виробництва, розподілу, обміну та споживання і т.д.

підтримка і розвиток форм суспільного виробництва, збагачення населення, інтеграційна, інноваційна.

підтримка і розвиток форм суспільного розподілу праці, стимулююча, інтеграційна, інноваційна.

підтримка і розвиток форм суспільного збагачення, науково-технічна революція, глобалізаційна, міжнародна.

підтримка науково-технічної революції, глобалізаційна, міжнародна, інтеграційна.

всеохоплююча форма діяльності людини, яка створює всю сукупність предметів, необхідних для задоволення її потреб.

вирішальна умова формування самої людини, виникнення у неї таких якостей, як свідомість і мова.

цілеспрямована діяльність, в процесі якої людина впливає на природу.

спільна діяльність, яка передбачає певну необхідну узгодженість індивідуальних і групових дій усіх людей.

ступінь соціальних відмінностей у процесі праці (по соціальному престижу, умовах праці);

вплив трудової діяльності працівника на його соціальні ролі, соціальний стан, інтереси, освітній і професійно-кваліфікаційний рівень;

насиченість процесу праці розумовою діяльністю, вираження складності, різноманітності виконуваних трудових функцій, інтелектуальнопсихологічна характеристика праці;

всі відповіді невірні.

створення суспільного багатства;

виявлення необхідної чисельності працівників;

реалізація потенційного суспільного багатства;

розвиток, самовираження й самоствердження особистості

теоретико-пізнавальна;

прогностична; 

управлінська;

інтеграційна.

закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;

соціальний механізм взаємозв'язку економічного і соціального розвитку; 

соціально-економічні відносини, розвиток економіки як соціального інституту;

 правильна відповідь відсутня.

прояв соціальної природи людських взаємин у сфері економічної діяльності;

цілісна підсистема суспільства, що включає всі види виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людини;

область відносин і взаємодій між індивідами, соціальними групами й спільнотами, що займають різне соціально - економічне становище в суспільстві;

усі відповіді невірні.

забезпечення, функціонування та розвиток виробництва, розподіл, обмін та споживання в економіці

погляди, потреби, інтереси, ідеї, уявлення, настрої, переконання відносно економічних процесів та явищ, власного соціально-економічного стану, виду занять, трудової діяльності та винагород та ін.

спільна діяльність, яка передбачає ті чи інші форми організації, завдяки яким досягається необхідна узгодженість індивідуальних і групових дій, спрямованих на досягнення певних цілей

активний прояв творчої сили природи виступає як єдність природного і соціального, об’єктивного і суб’єктивного, матеріального і ідеального

не лише засоби споживання, а й засоби самої праці

забезпечення загальної зайнятості, гарантованого прожиткового мінімуму, можливості здобути освіту, вільного вибору професії

рівень технічної оснащеності праці, її продуктивність, організованість, доцільність, раціональність

збереження і поглиблення поділу праці на розумову і фізичну, кваліфіковану і некваліфіковану, монотонну і різноманітну, організаторську і виконавчу