Економічне та суспільно - політичне життя у повоєнні роки

сільське господарство

харчова промисловість

легка промисловість

важка промисловість

поширення голоду на території УСРР у 1932 — 1933 рр.

бойових дій проти загонів УПА в 1944 — 1946 рр.

голоду в більшості областей УРСР у 1946 — 1947 рр.

розгортання масових репресій в УРСР у 1937 — 1938 рр.

Спрямування основної частини капіталовкладень у соціальну сферу.

Пріоритетний розвиток сільського господарства як джерела фінансування промисловості.

Опора лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу.

Першочергова відбудова важкої промисловості та енергетики.

Відсутність достатньої кількості кваліфікованої робочої сили.

Використання фінансової та технічної допомоги США за «планом Маршалла».

Здійснювалася на основі чіткого виконання п’ятирічного плану.

Надання переваги розвитку галузям промисловості групи «Б».

Висока врожайність зернових культур за останні двадцять років.

Отримання фінансової допомоги за «планом Маршалла».

«саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

створення Української робітничо-селянської спілки (УРСС)

утворення Закарпатської області в складі УРСР

перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва

проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР

придушення організованого збройного опору Української повстанської армії (УПА)

інтелігенції

селянства

пролетаріату

держслужбовців

запровадження орендних відносин на селі

колективізація в західних областях України

створення владою масового штучного голоду

суттєве збільшення розмірів присадибних ділянок колгоспників

упровадження системи закупівель сільськогосподарської продукції

відновлення репресивної політики щодо селянства

насичення колгоспів різноманітною сільськогосподарською технікою

припинення збройної боротьби УПА, ОУН

гальмування розвитку науки, літератури й мистецтва в республіці

початок вимушеної масової еміграції українських митців

організаційне оформлення українського дисидентського руху

«Державні закупівельні ціни в УРСР збільшилися загалом втричі, зокрема на зерно – у 7 разів. Дозволено видавати колгоспникам аванс грішми – 25% коштів, що отримували колгоспи від реалізації продуктів тваринництва...»

«…Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств...»

«Члени колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, мають право безперешкодного виходу з них...»

«Величезні зрушення сталися в сільському господарстві України. Завершено суцільну колективізацію. Розвиток стаханівського руху на селі висунув десятки тисяч передовиків боротьби за високі врожаї...»

«Розпочалася робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини»

«Зворотною стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, який проявляється в плазуванні та низькопоклонстві перед іноземщиною. Безрідний космополітизм є зброєю в боротьбі проти соціалізму»

«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання селянської партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в лісостеповій зоні суцільної колективізації»

«Провести широку роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої «Української автокефальної православної церкви» як осередку відвертої петлюрівщини...»

антицерковний

антисемітський

антинатовський

антиукраїнський

«коренізації»

«ждановщини»

«лисенківщини»

«культурної революції»