Економіка та суспільно - політичне життя в добу застою ЗНО

політико-ідеологічної кризи радянської моделі розвитку.

утвердження принципів політичного плюралізму.

активізації дисидентського правозахисного руху.

становлення багатопартійності в суспільстві.

низьку якість обслуговування в торговельних закладах

розкрадання державного майна на робочих місцях

технологічну відсталість харчової промисловості

систематичне пияцтво на робочому місці

хронічний дефіцит товарів широкого вжитку

політичну активність старшого покоління

низький рівень соціального захисту населення

дитячу безпритульність

скорочення масштабів бюрократичного апарату.

легалізація неформальних громадських організацій.

конституційне закріплення концепції «розвиненого соціалізму».

розмежування повноважень партійних і радянських органів влади.

система, за якої функціонують і ведуть боротьбу за владу партії різної політичної орієнтації

узагальнююча назва посадовців різних рівнів, що є ланками командно-адміністративної системи

політика розміщення промислових об’єктів без урахування наявної сировинної бази, трудових ресурсів тощо

система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування

УРСР є організацією диктатури трудящих і експлуатованих мас пролетаріату та найбіднішого селянства

уся влада в УРСР належить народові, який здійснює державну владу через Ради народних депутатів, що становлять політичну основу УРСР

керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є Комуністична партія Радянського Союзу

основу економічної системи УРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної та колгоспно-кооперативної власності

державною мовою УРСР є українська мова, УРСР забезпечує її функціонування в усіх сферах суспільного життя

найвищим законодавчим і розпорядчим органом державної влади УРСР є Рада Народних Комісарів УРСР

розширення господарських прав республік.

посилення централізованості планування.

ліквідації директивного планування.

утворення вільних економічних зон.

пріоритетним розвитком підприємств легкої та харчової промисловості.

стрімким зростанням обсягів сільськогосподарського виробництва.

падінням темпів промислового виробництва.

збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання.

поява навчальних закладів нового типу — гімназій, ліцеїв, колегіумів.

завершення переходу до обов’язкової загальної середньої освіти.

переорієнтація профтехосвіти на підготовку фахівців сфери обслуговування, бізнесу.

поява концепції «розвиненого соціалізму»

проведення політики десталінізації

стрімка русифікація середньої та вищої освіти

формування багатопартійності

посилення репресій проти інакомислячих

започаткування масового страйкового руху

придушення повстань політв’язнів ГУЛАГу

стрімке зростання цін на товари широкого вжитку

розкрадання державного майна на робочих місцях

поглиблення технологічної відсталості легкої промисловості

систематичні перевірки громадян співробітниками міліції

корупції

бюрократизації

дефіциті

безробітті