Ф.М.Достоєвський. Роман "Злочин і кара"

Кожному злочину немає виправдання

Кожному злочинцю потрібно давати шанс

Злочинець завжди отримує кару, якщо не людську, то Божу

Поведінку злочинця можна виправдати, якщо він покаявся

під впливом спостереження за навколишньою дійсністю

з досвіду власного життя й міркувань

на основі конкретного випадку, про який прочитав у газеті

детективно-реалістичним

соціально-психологічним

філософсько-психологічним

детективно-пригодницьким

У змішанні стилів, родів і напрямків

у поліфонізмі роману

у політичній злободенності

у новій формі побудови

Щоденникові записи героя

вставні оповідання

лист, сон

розповідь у розповіді

на "звичайних" і "незвичайних"

на бідних і багатих

на самостійних і залежних

на вільних і рабів

Соню й сестру Дуню

матір та Катерину Іванівну

Разуміхіна й Порфірія Петровича

себе і Соню

Дуню і матір

розуму й тверезого розрахунку

особливих впливів і збігів

серця, власної інтуїції

випадкових збігів

фатуму долі

жадібний

добрий

чуйний

великодушний

заздрісний

підступний

"добро"

"зло"

"нікчема"

"паразит"

"рятівниця"

Продумує план дій

Про облаштування фонтанів

Про те, як сховати знаряддя вбивства

Про наслідки

Не очікував такої любові від Соні

Соня його не зрозуміла

Соня відвернулася від Родіона

Зізнання не було почуте Сонею