ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ. ЗЛОЧИН І КАРА. ПЕРСОНАЖІ РОМАНУ.
«…Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього» і "був так погано вдягнений, що інша, навіть звична до всього, людина посоромилася б удень виходити в такому лахмітті на вулицю".
Назвіть персонажа.
«Це був надзвичайно веселий і компанійський хлопець, добрий до простоти. Проте за цією простотою ховались і глибина, і гідність. Був він розумний, хоч і справді часом дуже простуватий. Жодні невдачі його ніколи не бентежили, і ніякі погані обставини, здавалось, не могли пригнітити його. Він був дуже бідний і самотужки утримував себе, добуваючи гроші різною роботою. Він знав безліч джерел, де міг почерпнути хоч сякий-такий заробіток».
Кому з персонажів належать слова: "Ведь надобно же, чтобы каждому человеку хоть куда-нибудь можно было пойти"; "Ведь надобно же, чтоб у всякого человека было хоть одно такое место, где бы его пожалели"?
«Ми одного поля ягоди!», - сказав цей персонаж Родіону. Про себе він каже так: «Хто я такий? Ви знаєте: дворянин, служив два роки в кавалерії, потім так тут у Петербурзі ошивався, потім одружився з Марфою Петрівною та жив у селі. Ось моя біографія!»
Чия це біографія?
Хто з персонажей вважає, що «…вигідніше брати дружину з убогості, щоб потім над нею володарювати»?
«… маленька суха бабуся, років шістдесяти з гострими і злими очицями, з маленьким гострим носом… білобрисе, мало посивіле волосся її було жирно змащене маслом. На її тонкій і довгій шиї, схожій на курячу ногу, було наверчено якесь фланелеве ганчір’я, а на плечах, незважаючи на спеку, бовталася вся пошарпана і пожовкла хутряна кацавейка. Стара щохвилини кашляла і кректала».
Чий це портрет?
Він був «років двадцяти двох з смаглявою і рухливою фізіономією, здавався старіше своїх років, одягнений по моді... з проділом на потилиці, розчесаний і напомажений, з безліччю перстнів на білих вичищених щітками пальцях і золотими ланцюгами на жилеті».
Випадково зустрівшись з ним у трактирі, Раскольніков дражнить того розмовою про вбивство бабусі, а потім раптом приголомшує питанням: «А що, якщо це я стару і Лізу вбив?»
Про кого йдеться?
«… Висока, незграбна, боязка і смиренна дівка, мало не ідіотка, тридцяти п’яти років, що була в повному рабстві у сестри своєї, що працювала на неї день і ніч, тремтіла перед нею і терпіла від неї навіть побої».
«Це був чоловік років вже за п’ятдесят, середнього зросту і щільної статури, з сивиною і з великою лисиною з набряклими від постійного пияцтва, жовтим, навіть зеленкуватим обличчям і з припухлими повіками, через які сяяли крихітні, як щілинки, але одухотворені червонуваті оченята. Але щось у ньому було дуже дивне; у погляді його світилася начебто навіть захопленість, – мабуть, був і сенс, і розум, – але в той же час миготіло ніби безумство». Хто він?
Вона «маленького зросту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими голубими очима».
Чий це портрет?
Хто з персонажів роману звинуватив Соню Мармеладову у крадіжці?
Хто повертає Соні добре ім’я та викриває брехуна після того, як він підкинув дівчині купюру, звинувативши її у крадіжці?
На якому факультеті навчався Родіон Раскольніков?
В університеті він "майже не мав товаришів, усіх цурався, ні до кого не ходив і у себе приймав неохоче... і від нього незабаром усі відвернулися. Ні в загальних сходках, ні в розмовах, ні в забавах, ні в чому він якось не брав участі. Вчився він посилено, не жаліючи себе, і за це його поважали, але ніхто не любив".
Про кого йдеться?
"– Папочка! За что они… бедную... (?) убили! – всхлипывает он...
Он проснулся весь в поту, ...задыхаясь, и приподнялся в ужасе.
«Слава богу, это только сон! – сказал он, - ...такой безобразный сон!»
Над якою твариною знущалися нелюди в першому сні Раскольнікова?
Про кого сказала Соня Мармеладова: "Она справедливая была. Она бога узрит"?
Вона змушена була "плача, рыдая и руки ломая, выйти замуж за невзрачного чиновника, вдовца с четырнадцатилетней дочерью Соней", від якого "не доходы, а одни убытки были". Перед його смертю жінка скаже: "Он нас обворовывал, а в кабак носил. И слава Богу, что помирает".
А від чого помер той, про кого так висловилась Катерина Іванівна?
"Живите. И много живите. Вы другим пригодитесь".
Кому такі слова сказав Свидригайлов?
"Она совсем как ребёнок. Она справедливости ищет. Она чистая. Она добрая. И от доброты всему верит".
Кого так описує Соня Мармеладова?
"Если мне до сих пор говорили "возлюби" и я возлюблял, то что из того выходило? Я рвал кафтан пополам, делился с ближним, и мы оба наполовину оставались голыми. Наука же говорит: возлюби прежде всех самого себя, ибо всё на свете на личном интересе основано, тогда и кафтан твой останется цел".
Чия це "теорія"?
"У меня сердце злое. Ты это заметь. Я трус и подлец".
Хто так себе характеризує?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
