філософія. ІІ частина

онтологія

гносеологія

діалектика

матеріальне

ідеальне

о'бєктивне

соціальне

людське

об'єктивно реальне буття світу в часі, просторі, русі

безпосередньо чи опосередковано пізнавана людиною

самоіснуюче буття яке має протяжність, непроникність, масу

складова частинка предмета (тіла)

усвідомлення людиною себе як суб'єкта практичної і пізнавальної діяльності

рівень психічного відображення дійсності

сукупність ідеальних форм, які охоплюють і відтворюють суспільне буття

срецифічно людська форма відображення і духовного освоєння дійсності

існування матеріальних тіл, речей, процесів, явищ природи

існування людини та матеріального світу

реально існуюча, об'єктивна, безкінечна субстанція, яка включає в себе все сутнє

аксіологія

гносеологія

діалектика

отнологія

перехід від простого до складного

зміна, створення нового

незворотна, спрямована, необхідна зміна

загальна властивість і найголовніша ознака матерії

об'єктивні, загальні, стабільні необхідні, повторювані зв'язки між сутностями і усередені сутностей

об'єктивні зв'язки, які діють у даний момент часу, на даному етапі розвитку суспільства, на певній його стадії

загальні і універсальні відображення існуючого світу

форми мислення, які відображають універсальні властивості й відношення об'єктивної дійсності

єдності і боротьби проотилежностей

історизму

перехід кількості в якість

заперечення заперечення

загального зв'язку

якість

кількість

міра

стрибок

визначеність

нове завжди заперечує старе і займає його місце, але поступово вже саме перетворюється з нового в старе і заперечується новішим

все сутнє складається з протилежних початків, які, будучі єдиними за своєю природою, знаходяться у боротьбі і суперечать одне одному

обєктивною основою перетворень є суперечливі процеси розвитку, необхідність перетворень

все сутнє складається з протилежних початків, які, будучі єдиними за своєю природою, знаходяться у боротьбі і суперечать одне одному

протилежності у світі є джерелом розвитку і руху

все в світі складається з протилежностей, їх боротьба визначає сенс життя

онтологія

діалектика

аксіологія

гносеологія

процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності у свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства

цілеспрямоване творче відображення дійсності в свідомості людини

суспільно-історична, предметно-чуттева діяльність людини щодо пошуку істини

адекватне відображення об'єкта суб'єктом, яке відтворює об'єкт таким, яким він існує незалежно від свідомості суб'єкта пізнання

зміст людських знань, який тотожний своєму предмету і який не буде спростований подальшим розвитком пізнання та практики

зміст людських знань про дійсність, який не залежіть від людини та людства

безпосередня зміна під час взаємодії людини і предмета природи

матеріальне виробництво, в процесі якого людина змінює себе та природну реальність

діяльність,за допомогою якої людина змінює, перетворює світ матеріально, свідомо, в межах відповідних суспільних відносин

основа пізнання

крітерій істини

світоглядна

виховна

джерело і рушійна сила процесу пізнання

суспільні суперечності

потреби та інтереси людей

засоби виробництва матеріальних благ

діяльність людей, соціальних груп, верств, спільнот

те, що використовує людина у процесі взаємодії з природою

перетворення і пристосування предметів природи для задоволення потреб людини

засіб існування людини

цілеспрямована діяльність людей

те, на що спрямована діяльність людини

те, що людина використовує у процесі взаємодії між собою та природою

умови, які необхідні для здійснення процесу виробництва

речі, які людина споживає

все, що людина використовує у процесі взаємодії між собою та природою

певні матеріали, які використовує людина для задоволення своїх потреб

матеріальна виробнича діяльність

речі, за допомогою яких людина впливає на предмети праці

відносини у процесі виробництва, обміну і розподілу матеріальних і духовних благ

історичне світоглядне явище, яке вивчається на наукових засадах, у комплексі теоретичних, історичних і культурологічних поглядів з урахуванням соціальної природи, закономірностей виникнення і розвитку релігій

комплексна галузь наукових досліджень, що вивчає суспільно-історичну природу релігій, її механізми в соціальних зв'язках з економічними, політичними і духовними структурами суспільства та її вплив особистість віруючих у певні історичні періоди, розглядає як складову соціуму, що впливає на свідомість людини

буддизм

мусульманство

християнство

пртестантизм

іудаїзм

релігійна віра і віровчення

культ і організація

Священе Письмо