Філософія. Підсумок - дистанційне навчання.

в ситуаціях вибору професії;

в екстремальних ситуаціях – на межі життя і смерті;

в ситуаціях життєвого та морального вибору;

в ситуаціях вибору між традиціями та новаціями;

в ситуаціях вибору типу поведінки в різних випадках життя. 

відмінностями географічного та кліматичного характеру;

типами релігій;

відмінностями в звичаях, церемоніях, святах;

відмінностями у вихідних ціннісних та світоглядних орієнтирах;

типами політичних систем та систем господарювання.

філософію стародавнього світу;

філософію перших, найбільш давніх цивілізацій;

філософію давньогрецьку, еліністичну, римську та олександрійську;

давньогрецьку філософію;

ранню європейську філософію, тобто філософію, що виникла на території сучасної Західної Європи.

Піфагором;

Гераклітом;

Арістотелем;

Архімедом.

найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;

наголошуванням найпершої та вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;

рухом пізнавальної думки від фактів до ідей;

визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;

прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.

песимістичний характер;

оптимістичний характер;

дотримується збалансованої оцінки явищ життя;

спирається на християнські заповіді;

спирається на вимоги розуму.

всі тіла складаються з атомів;

чи можна створити вічний двигун?

як вирішити продовольчі проблеми людства?

що таке істина?

який шлях запобігання ядерної війни?

мрії, образи, уявлення, почуття;

несвідоме, підсвідоме, свідоме та самосвідомість;

мислення, почуття та емоції, волю;

знання, ідеї, теорії, уявлення, бажання.

психоаналіз;

неотомізм;

феноменологія;

екзистенціалізм;

марксизм;

прагматизм;

природничий матеріалізм;

позитивізм.

І. Кант;

Г. Коген;

О.Конт;

Дж. Мілль.

“філософія життя”;

екзистенціалізм;

прагматизм;

неотомізм.

М. Драгоманову;

І. Огієнку;

Л. Українці;

І. Франку.

питання про вищу цінність;

питання про критерії істини;

питання про сенс життя;

питання про відношення мислення до буття.

джерелом пізнання є розум;

єдине джерело пізнання – інтуїція;

джерелом пізнання є досвід;

джерелом пізнання є відчуття;

джерелом пізнання є розум і відчуття.

Людина та її поведінка визначаються біологічними законами.

Визначальний вплив на поведінку людини здійснюють інстинкти.

Людина - це соціальна істота, біологічні фактори не впливають на її поведінку.

Людина - це біосоціальна істота.

безповітряний простір;

безконечність;

нерухомі зірки;

порядок.

припиняє існування;

переселяється в інше тіло;

розчиняється в світовому дусі;

існує окремо від тіла.

інтуїтивне;

містичне;

раціональне;

чуттєве.

“В одну і ту ж річку не можна увійти двічі”;

“Людина є міра усіх речей”,

“Я знаю, що я нічого не знаю”.

міра всіх речей;

мікрокосмос;

суспільна істота;

боже творіння.

А. Августин;

П. Абеляр;

Ф. Аквінський;

Ф. Бекон.

закони природи;

закони діалектики;

закони пізнання;

закони моралі.

Всі релігії придумані людьми.

Бог ховається за природою.

Бога не існує, є тільки природа.

Природа містить у собі Бога.

Бог і Природа тотожні.

Внутрішня сутність, що визначає можливі форми матеріального та духовного буття.

Середньовічний термін для визначення творця світобудови.

Логічний термін для позначення об'єкта, що має властивості, але сам властивістю не є.

Все перераховане.

Само по собі існуюче.

Незалежне від свідомості та волі людини.

Одна з характеристик об’єкта

Протилежність суб’єктивному.

Категорія, що не може бути застосована до думки.

Об’єктивністю.

Закономірністю.

Причинністю.

Наступністю.

Нагромадженням позитивного.

Розвиток в вигідному напрямку, тобто з користю.

Нагромадження позитивних властивостей.

Зміна системи в напрямку зміцнення цілісності, посилення можливостей,

розширення впливу, значимості, ролі.

Все перераховане. 

Форма буття матерії, яка виражає послідовність розвитку та тривалість існування її параметрів.

Форма чуттєвого сприйняття, яка впорядковує комплекси відчуттів.

Вектор світового руху.

Невідворотність майбутнього.

Усе перераховане, крім 2.

Механічний.

Фізичний.

Хімічний.

Археологічний.

Соціальний.

Суб’єктивний образ об’єктивного світу.

Спосіб відображення матерії, породжений самою матерією.

Властивість високоорганізованої матерії - людського мозку.

Всезагальна властивість матерії, до певного часу існуюча в матерії у вигляді можливості.

Все перераховане.

Словесно-мовною, знаковою формою.

Предметним змістом.

Різноманіттям і складністю.

Наявністю рефлексії (самосвідомості).

Все перераховане.

Кант.

Шопенгауер.

Фрейд.

Юнг.

Взаємодію людини, суспільства та природи.

Природу пізнавальних можливостей людини та всі питання, так чи інакше пов’язані з процесом пізнання.

Моральні відносини на індивідуальному і суспільному рівнях.

Етапи розвитку цивілізації.

Раціональна і чуттєва.

Теоретична і практична.

Емпірична і раціональна.

Побутова (стихійна) і наукова.

Поняття.

Судження.

Думка.

Умовивід.

Справджується тільки закон взаємного переходу якісних і кількісних змін.

Справедливі і відносно процесу пізнання.

Стосуються лише неживої природи.

Стосуються тільки суспільного життя людини.

Сократ.

І. Кант.

Арістотель.

Л. Фейєрбах.

Р. Декарт.

Абсолютною.

Відносною.

Об’єктивною за формою існування.

Суб’єктивною за змістом.

Все перераховане.

Думку більшості.

Ясність та виразність мислення.

Застосування на практиці.

Корисність отриманих знань.

Раціональний і чуттєвий.

Емпіричний і теоретичний .

Побутовий (стихійний) і практичний .

Інтуїцію.

Уяву.

Розум.

Конфуцій.

Будда (Гаутама).

Фалес.

Сократ.

Платон.

Включили її в матеріалістичну філософію.

Відкрили закони діалектики.

Перетворили діалектику в вчення про пролетарську революцію.

Створили нову діалектику, відкинувши все старе.

Вчення про те, що все в світі має причину.

Вчення, про те, що причину подій ми до кінця ніколи не зможемо пізнати.

Вчення про те, що всі причини пізнавані або наукою, або філософією, або

релігією.

Здоров’я нації.

Розсудливості.

Контролю людини над природою.

Ефективного вирішення глобальних проблем.

Перемоги над силами зла.

становлення наукової медицини

панування схоластики, вплив її на медицину

розвиток дослідно-експериментального методу

бурхливий розвиток природничо-наукових поглядів

«Порівняльна анатомія»

«Про будову людського тіла»

«Про призначення частин людського тіла»

«Про розтині частин тіла людини»

Луїджі Гальвані

Теодор Більрот

Вільям Гарвей

Рудольф Вірхов

Сервет

Леонардо Да Вінчі

Амбруаз Паре

Андреас Везалій